Гаррі Поттер і смертельні реліквії

Той, хто це сказав, сидів прямо перед каміном, тож новоприбулі спершу бачили тільки

його силует. Та наблизившись, розрізнили в напівтемряві його безволосе, схоже на зміїне, лице

зі щілинами ніздрів і з палаючими червоними очима, які вражали вертикальними зіницями. Він

був такий блідий, що аж мовби випромінював перламутрове сяйво.

— Северусе, сюди, — розпорядився Волдеморт, вказуючи на стілець праворуч од себе. —

Якслі — біля Дологова.

Прибулі сіли на вказані місця. Більшість очей за столом були прикуті до Снейпа, і саме до

нього першого звернувся Волдеморт.

— Отже?

— Володарю, Орден Фенікса планує забрати Гаррі Поттера з його безпечної схованки в

суботу, як смеркне.

Це повідомлення явно зацікавило присутніх: дехто заціпенів, хтось засовався на місці, й

усі погляди були прикуті до Снейпа з Волдемортом.

* У суботу... як смеркне, — повторив Волдеморт. Він так пильно вп’явся своїми

червоними очима в чорні Снейпові, що дехто з присутніх не витримав і відвернувся,

побоюючись, що їх самих спопелить цей лютий погляд. Однак Снейп спокійно дивився

Волдемортові у вічі, і за якийсь час Волдемортове безгубе лице скривилося в подобі посмішки.

* Добре. Дуже добре. І вся ця інформація йде...

* З джерела, про яке ми говорили, — додав Снейп.

* Володарю...