Гаррі Поттер і смертельні реліквії

* Нічого не вийде, — категорично заперечив Рон. — Геть з дороги, ми звідси йдемо.

Ксенофілій був схожий на примару — постарішав років на сто, губи скривились у страхітливій

посмішці.

— Вони тут будуть з секунди на секунду. Я мушу врятувати Луну. Я не можу втратити

Луну. Ви звідси не підете.

Він розставив руки перед сходами, і в Гарріній уяві на мить постала його мати, що зробила

те саме, захищаючи його ліжечко.

* Не змушуйте нас завдавати вам шкоди, — попередив Гаррі. — 3 дороги, містере

Лавґуд!

* ГАРРІ! — закричала Герміона.

Повз вікна пролітали постаті на мітлах. Скориставшись тим, що гості відвернули очі,

Ксенофілій вихопив чарівну паличку. Гаррі вчасно зрозумів їхню помилку. Він кинувся вбік і

ледве встиг відштовхнути Рона й Герміону з траєкторії приголомшливого закляття. Воно

пролетіло кімнату і влучило в ріг різкопроривця.

Стався колосальний вибух. Кімнату розтрощило вщент. На всі боки полетіли уламки

дерева, шматки паперу і всякий мотлох, усе навколо огорнула непроникна хмара густого білого

пилу. Гаррі підлетів угору, а тоді гахнувся об підлогу, нічого не бачачи й затуляючи руками

голову від уламків, що сипалися на нього. Чув, як верещить Герміона і кричить Рон. Щось зі

страхітливим брязкотом загуркотіло додолу сходами, і він зрозумів, що то падає спиною вниз

збитий з ніг вибухом Ксенофілій.