Гаррі Поттер і смертельні реліквії

Друзі здивовано перезирнулись і мало не розреготалися.

— Це ж ясно, що треба казати "плащ", — сказав Герміоні Рон, — але навіщо бути

невидимим тому, хто має таку паличку? Це ж всемогутня паличка, Герміоно, ти тільки подумай!

— Та й ми вже маємо плащ-невидимку, — додав Гаррі.

— І він нас не раз виручав, якщо ви ще не помічали! — пирхнула Герміона. — Тоді як

чарівна паличка тільки при тягує всіляке лихо...

— ...якщо забагато про неї патякати, — засперечався Рон. — Якщо бути таким дурним, щоб

танцювати, розмахувати нею над головою й виспівувати: "Я маю всемогутню паличку, ану

зачепіть мене, хто сміливий". Просто треба тримати язика за зубами...

* Воно-то так, але чи довго б ти його втримав? — скептично скривилася Герміона. —

Єдине, що ми від нього почули, то це те, що легенди про надмогутні чарівні палички існують

уже не одну сотню років.

* Справді? — здивувався Гаррі.

Герміоні важко було стримувати роздратування. Вираз її обличчя був такий до болю

знайомий, що Гаррі з Роном аж обмінялись косими посмішками.

* Жезл Смерті, паличка Долі — вони вже століттями під різними назвами з’являються в

казках, причому найчастіше ними володіють темні чаклуни, і чомусь починають ними

вихвалятися. Професор Бінс декого з них згадував, але... ой, та все це дурниці. Могутність

чарівних паличок залежить від того, які чаклуни ними користуються. Дехто просто любить

похвалитися, що його паличка найбільша й найкраща.