Гаррі Поттер і смертельні реліквії

* Ясно, що можна, — погодився Ксенофілій. — Я радий, що ти потроху звільняєш

свідомість від обмежень.

* А та бузинова чарівна паличка, — швидко втрутився Гаррі, не даючи сказати слова

Герміоні, — вона, на вашу думку, теж існує?

* Про це є безліч свідчень, — відповів Ксенофілій. — За бузиновою паличкою легко

простежити завдяки тому, як вона переходить з рук у руки.

* І як же? — зацікавився Гаррі.

— Атак, що той, хто хоче нею заволодіти, мусить силою забрати її в попереднього

власника, — пояснив Ксенофілій. — Ви ж чули, мабуть, як ця паличка опинилася в руках

Еґберта Мерзенного теля того, як він замордував Емеріка Лихого? Або як Ґоделот помер у

власному підвалі після того, як його син Гереворд забрав у нього чарівну паличку? Чи про

жахливого Локсія, який відібрав паличку у Варнави Деверила, котрого потім убив? Кривавий

слід бузинової палички тягнеться крізь усі сторінки чаклунської історії.

Гаррі глипнув на Герміону. Вона похмуро дивилася на Ксенофілія, але не сперечалася.

— А де зараз, на вашу думку, може бути бузинова чарівна паличка? — запитав Рон.

— А хто це може знати? — стенув плечима Ксенофілій, визираючи з вікна. — Хтозна, де

захована бузинова паличка? Слід уривається на Аркусі й Лівію. Хто скаже, котрий з них

насправді переміг Локсія і хто забрав чарівну палич ку? А кому відомо, хто потім здолав їх?

Історія, на жаль, про це мовчить.

Запала тиша. Нарешті Герміона запитала напруженим голосом: