Гаррі Поттер і смертельні реліквії

* Що скажеш? — запитав він Герміону.

* Ой, Гаррі, — втомлено відповіла вона, — це таке несусвітне безглуздя. Знак має

означати щось цілком інше. А це все — його дивне тлумачення. Шкода змарнованого часу.

* Якщо я не помиляюся, це він приніс нам зім’яторогих хропачів, — сказав Рон.

— То ти також у це не віриш? — запитав його Гаррі.

* Нє-а, це з тих казок, що розповідають дітям, коли їх повчають: "Не шукайте собі

пригод, не встрявайте в бійки, не захоплюйтесь тим, що краще взагалі не займати! Сидіть собі

тихенько, робіть своє, і все буде добре!" Та й узагалі, — додав Рон, — може, саме через цю казку

вважається, що бузинові чарівні палички — нещасливі.

* Що ти маєш на увазі?

* Та різні забобони. "Хто у травні народився, той із маґлом одружився". "Хто у сутінках

чарує, того північ розчарує". "Якщо палка з бузини — не знайдеш собі жони". Та ви ж, мабуть,

чули ці приказки. Мама їх безліч знає.

* Нас з Гаррі виховували маґли, — нагадала Герміона, — а в них інакші забобони. —

Вона важко зітхнула, бо з кухні долинув ядучий запах. У тому, що її так дратував Ксенофілій,

був і позитивний ефект — вона забувала сердитися на Рона. — Думаю, так воно і є, —

погодилася вона з ним. — Це просто повчальна казочка, бо ж очевидно, який з дарів

найкращий, і що треба вибирати...

Усі троє закінчили речення одночасно. Герміона сказала: "плащ", Рон — "паличку", а Гаррі

— "камінь".