Гаррі Поттер і смертельні реліквії

тісну дружбу? Можливо, саме тому Дамблдор вельми неохоче вирушив на лови чоловіка,

знайомством з яким був колись такий захоплений?

А як померла загадкова Аріана? Чи не стала вона випадковою жертвою якогось темного

ритуалу? Може, вона ненавмисне зіткнулася з чимось таким, про що не повинна була знати,

коли двоє юнаків робили різні експерименти у своєму прагненні до слави й панування? Чи,

може, Аріана Дамблдор стала першою жертвою, принесеною "для загального блага"?

Розділ на цьому закінчився, і Гаррі відірвався від книжки. Герміона ще раніше дочитала

сторінку. Вона забрала книжку в Гаррі, стривожено на нього поглядаючи, й закрила її, навіть не

дивлячись, наче ховала щось непристойне.

— Гаррі...

Але він похитав головою. Якийсь стрижень зламався в його душі. Подібне він відчув, коли

їх покинув Рон. Він довіряв Дамблдорові, вважав його втіленням добра й мудрості. Усе це

пішло прахом. Ну скільки ж можна зазнавати втрат? Рон, Дамблдор, чарівна паличка з

феніксовою пір’їною...

— Гаррі, — Герміона ніби читала його думки. — Послухай мене. Це... це не дуже приємно

було читати...

— ... ага, що й казати...

* ...але не забувай, Гаррі, що це написала Ріта Скітер.

* Ти ж прочитала листа до Ґріндельвальда!

— Так... прочитала, — вона завагалася, колишучи чашку з чаєм у холодних долонях. —