Гаррі Поттер і смертельні реліквії

Албус був сам не свій, коли померла Аріана. Це був жахливий удар для обох її братів. Вони

залишилися самі на світі. Не дивно, що емоції взяли над ними гору. Еберфорс звинуватив

Албуса, як це нерідко трапляється з людьми, що пережили страшне потрясіння. Крім того,

Еберфорс був гострий на язик і трохи нестриманий, бідолашний хлопчик. Та хоч би там як,

але, розквасивши Албусу носа під час похорону, він явно перестарався й повівся непристойно.

Кендра, мабуть, перевернулася б у труні, якби побачила, як б’ються її сини над тілом її

дочки. Шкода, що Ґелерт не зміг залишитися на похорон... може, він би хоч трохи заспокоїв

Албуса..."

Ця недостойна бійка біля труни, відома тільки тим небагатьом, що були присутні на

похороні Аріани Дамблдор, змушує нас поставити декілька запитань. Чому, власне,

Еберфорс Дамблдор звинуватив Албуса у смерті сестри? Чи був це, як переконує нас Батті,

звичайний емоційний зрив? А може, існували якісь конкретніші причини для цього

раптового спалаху люті? Ґріндельвальд, якого вигнали з Дурмстренґу за напади на

однокашників, що ледь не призвели до фатальних наслідків, зник з країни через кілька годин

після смерті дівчини, і Албус (від сорому чи від страху?) більше ніколи з ним не бачився, доки

його не змусили до цього заклики чаклунської спільноти.

Ні Дамблдор, ні Ґріндельвальд не згадували потім про цей короткий період їхньої

дружби. Та немає сумнівів, що Дамблдор усі п’ять років безладу, катастроф та зникнення

людей усіляко уникав зіткнення з Ґелертом Ґріндельвальдом. Може, Дамблдор так вагався, бо

й далі відчував симпатію до цього чоловіка? Чи просто боявся, що всі довідаються про їхню