Гаррі Поттер і смертельні реліквії

Люпин видушив силувану усмішку, більше схожу на гримасу, і сказав:

— То... ви приймаєте мою пропозицію? Чи стане трійка четвіркою? Мені не віриться, щоб

Дамблдор цього не схвалив, це ж він, зрештою, призначив мене вашим учителем захисту від

темних мистецтв. А слід сказати, що вас очікують, на мою думку, чари, з якими ви ще не

стикалися і яких уявити собі не можете.

Рон і Герміона подивилися на Гаррі.

* Я тільки... тільки хочу уточнити, — сказав він. — Ти хочеш залишити Тонкс у її батьків

і податися з нами?

* Вона там буде в цілковитій безпеці, вони її берегтимуть, — відповів Люпин. Він

говорив це з категоричністю, що межувала з байдужістю. — Гаррі, я не сумніваюся — Джеймс

хотів би, щоб я був з тобою.

— А я, — поволі протяг Гаррі, — сумніваюся. Думаю, батько хотів би насамперед знати,

чому ти не хочеш залишатися з рідною дитиною.

Люпин зблід. Здавалося, що в кухні стало холодніше градусів на десять. Рон дивився вбік,

наче отримав завдання запам’ятати інтер’єр кухні, а Герміона позирала то на Гаррі, то на

Люпина.

— Ти не розумієш, — сказав нарешті Люпин.

— То поясни, — наполягав Гаррі.

Люпин ковтнув слину.

— Я... я зробив величезну помилку, одружившись з Тонкс. Я зробив це всупереч самому