Гаррі Поттер і смертельні реліквії

допомогти. Ти знаєш мене й мої можливості. Я міг би піти з тобою для захисту. І не треба було б

мені пояснювати, що саме ти задумав.

Гаррі завагався. Пропозиція була спокуслива, хоч він не міг собі уявити, як можна

утримати завдання в таємниці від Люпина, якщо той постійно буде з ними.

А от Герміону це трохи збентежило.

— А як же Тонкс? — запитала вона.

— А що Тонкс? — не зрозумів Люпин.

* Ну, — спохмурніла Герміона, — ви ж одружені! Як вона поставиться до того, що ти

підеш з нами?

* Тонкс буде в цілковитій безпеці, — відповів Люпин. — Поживе в батьків.

Було в Люпиновому тоні щось дивне, щось холодне. Та й сама думка, що Тонкс

ховатиметься в батьків, теж дивувала. Вона ж була членом Ордену і, наскільки знав її Гаррі,

воліла б бути у вирі подій.

— Ремусе, — боязко запитала Герміона, — чи все гаразд... ну, знаєш... між тобою і...

* Усе гаразд, дякую, — гостро відказав Люпин. Герміона порожевіла. Запала тиша, дивна

й ніякова, а тоді Люпин сказав так, ніби зізнався в чомусь неприємному:

* Тонкс завагітніла.

* Ой, як гарно! — пискнула Герміона.

* Прекрасно! — зрадів Рон.

* Поздоровляємо! — додав Гаррі.