Люпин кивнув.
— Але ж люди розуміють, що відбувається?
— Переворот відбувся гладенько і майже без розголосу, — відповів Люпин. — За
офіційною версією, Скрімджера не вбили, а він пішов у відставку. Міністерство очолив Пій
Тікнесі — вони його закляли "Імперіусом".
— А чого сам Волдеморт не оголосив себе міністром магії? — здивувався Рон. Люпин
усміхнувся.
* Йому це не потрібно, Роне. Він і так виконує роль міністра, але навіщо йому ще й сидіти
за столом у міністерстві? Його маріонетка Тікнесі веде всі поточні справи, а Волдеморт тим часом
поширює свою владу далеко за межі міністерства.
* Цілком природно, що багато людей розуміє, що сталося. За ці кілька днів міністерство
радикально змінило свою політику, і люди шепочуться, що за цим усім стоїть Волдеморт. Але,
на жаль, тільки шепочуться. Усі остерігаються одне одного й не знають, кому можна вірити.
Бояться говорити відверто, бо якщо їхні підозри виправдані, то небезпека загрожуватиме їхнім
родинам. Волдеморт веде дуже тонку гру. Якби він себе засвітив, то це могло б стати приводом
для бунту, а він не виходить з тіні, і це породжує розгубленість, непевність і страх.
* І ця радикальна зміна міністерської політики, — спитав Гаррі, — полягає також у тому,
що замість боротися з Волдемортом чаклунську громаду нацьковують на мене?
* Безумовно, — підтвердив Люпин, — причому хід цей дуже вдалий. Тепер, коли
Дамблдор загинув, саме ти — "хлопець, що вижив" — мав стати символом і об’єднавчим
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гаррі Поттер і смертельні реліквії» автора Ролінґ Дж. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 215. Приємного читання.
TextBook