Гаррі Поттер і смертельні реліквії

Люпин. — Вони мають повноваження виконувати найбрутальніші закляття, не боячись, що їх

засічуть або заарештують. Вони подолали всі захисні закляття, які ми начаклували проти них, і

навіть не приховували, навіщо прийшли.

* А як вони виправдовують тортури, за допомогою яких хочуть дізнатися, де перебуває

Гаррі? — ледве чутно запитала Герміона.

* Ну... — Люпин повагався й дістав складений учетверо номер "Щоденного віщуна".

*

Ось, — він штовхнув газету по столу до Гаррі, — рано чи пізно ви все одно

довідаєтесь. Ось як вони пояснюють полювання на тебе.

Гаррі розгорнув газету. На першій шпальті була його величезна фотографія. Він прочитав

заголовок над нею:

РОЗШУКУЄТЬСЯ ДЛЯ ДОПИТУ ЩОДО ЗАГИБЕЛІ

АЛБУСА ДАМБЛДОРА

Рон і Герміона обурено скрикнули, а от Гаррі промовчав. Він відштовхнув газету. Не хотів

її читати, бо й так знав, що там написано. Тільки той, хто був на верхівці вежі, коли Дамблдор

загинув, знав, хто його насправді вбив, а Ріта Скітер уже розтрубила на всю чаклунську громаду,

що Гаррі Поттера бачили, як він тікав з того місця одразу після того, як Дамблдор упав з вежі.

* Співчуваю, Гаррі, — сказав Люпин.

* То смертежери вже й "Щоденний віщун" контролюють? — розлючено запитала

Герміона.