Гаррі Поттер і смертельні реліквії

Він дав їй подерту фотографію, і Герміона всміхнулася, дивлячись на малого, що гасав туди-

сюди на іграшковій мітлі.

— Я шукав закінчення листа, — сказав Гаррі, — але його тут немає.

Герміона роззирнулася.

* Це ти тут усе порозкидав, чи хтось іще раніше?

* Хтось тут копирсався раніше, — сказав Гаррі.

— Я так і думала. У всіх кімнатах, куди я зазирала по дорозі сюди, все розкидано. Що

вони, по-твоєму, шукали?

* Якщо то був Снейп, то інформацію про Орден.

* Та він і так усе знає, він же сам був у Ордені!

— Тоді, — Гаррі кортіло обговорити свою теорію, — можливо, інформацію про Дамблдора? І

вона, скажімо, була в другій частині листа. Ти знаєш, про яку Батільду згадує мама? Знаєш, хто

це така?

* Хто?

* Батільда Беґшот, авторка...

* "Історії магії", — договорила за нього Герміона, явно зацікавившись. —То твої батьки

її знали? Вона була блискучим істориком магії.

* І вона й досі жива, — повідомив Гаррі, — і живе в Ґодриковій Долині. Це про неї

говорила на весіллі Ронова тітка Мюріель. Вона добре знала Дамблдорову родину. Цікаво було б

з нею поговорити, скажи?