Гаррі Поттер і смертельні реліквії

може, його забрав той, хто обшукував кімнату? Гаррі ще раз перечитав листа, шукаючи тепер

якихось натяків, чим міг бути цінний другий аркуш. Сумнівно, щоб смертежерів зацікавила його

іграшкова мітла... потенційно корисною могла бути тільки інформація про Дамблдора. "Не дуже

схоже на правду, щоб Дамблдор..."... Що?

* Гаррі? Гаррі! Гаррі!

* Я тут! — відгукнувся він. — Що сталося?

За дверима затупотіли кроки, і в кімнату ввірвалася Герміона.

* Ми прокинулися й не знали, де ти! — пояснила вона, задихаючись. Тоді озирнулася й

гукнула:

* Роне! Я його знайшла!

Роздратований Ронів голос озвався луною на кілька поверхів нижче.

* Добре! Скажи йому, що він дурко!

* Гаррі, будь ласка, не зникай, ми так перелякалися! Чого ти взагалі сюди пішов? — Вона

окинула поглядом розгардіяш у кімнаті. — Що ти тут робив?

*

Глянь, що я знайшов.

Він показав листа від матері. Поки Герміона читала, Гаррі дивився на неї. Дочитавши,

вона глянула на нього.

* Ой, Гаррі...

* А ще оце.