Гаррі Поттер і смертельні реліквії

Зазирнув у неї. Дверцята шафи були відчинені, постільна білизна подерта. Гаррі згадав про

перекинуту тролеву ногу внизу. Хтось влаштував трус у будинку, коли його покинув Орден.

Снейп? Чи, може, Манданґус, який поцупив з цього будинку чимало речей і до, і після смерті

Сіріуса? Гаррі зупинив погляд на портреті, що іноді зображав Фінеаса Ніґелуса Блека,

Сіріусового прапрадіда, однак зараз у рамі не було нічого, крім натягнутого брудного полотна.

Очевидно, Фінеас Ніґелус ночував у директорському кабінеті в Гоґвортсі.

Гаррі піднявся сходами далі, аж доки дістався найвищого поверху, де було тільки двоє

дверей. На тих, перед якими він опинився, висіла табличка "Сіріус". Гаррі ні разу не бував у

спальні хрещеного батька. Він штовхнув двері, тримаючи чарівну паличку високо, щоб краще

все освітити.

Кімната була простора і колись, мабуть, ще й гарна. У ній стояло велике ліжко з

різьбленим дерев’яним узголів’ям, височенні вікна були завішені довгими оксамитовими

шторами; з канделябра, вкритого товстим шаром пороху, ще й досі стирчали недогарки свічок, а

застиглий віск звисав, немов бурульки. Тонкий шар пилу вкривав картини на стінах та узголів’я

ліжка; павутиння тяглося від канделябра до великої дерев’яної шафи, а коли Гаррі ступив крок у

кімнату, то почув метушню потривожених мишей. Сіріус-підліток заліпив стіни такою кількістю

плакатів та знімків, що з-під них майже не проглядалися сріблясто-сірі шовкові шпалери. Гаррі

подумав, що Сіріусові батьки не могли протидіяти приклеювальним чарам, які так міцно

тримали оздоби на стінах, бо навряд чи вони поділяли смаки свого старшого сина. Видно було,

що Сіріус робив усе можливе й неможливе, щоб подратувати батьків. Декілька вилинялих