Гаррі Поттер і напівкровний принц

Лордові”, то мається на увазі просто... любов? — запитав Гаррі, відчуваючи легке розчарування.

— Так... просто любов, — відповів Дамблдор. — Але, Гаррі, не забувай, що слова

пророцтва набувають важливості тільки тому, що цього домагався сам Волдеморт. Я вже тобі

торік про це казав. Волдеморт вирізнив тебе з усіх як найнебезпечнішу для нього особу... і,

вчинивши так, він зробив тебе найнебезпечнішим для нього!

— Але ж це одне й те саме...

— Ні, не одне! — заперечив Дамблдор, втрачаючи терпець. Директор націлив на Гаррі

свого чорного всохлого пальця зі словами:

— Ти переоцінюєш значення пророцтва!

— Але ж, — почав затинатися Гаррі, — але ж ви самі казали, що пророцтво означає...

— Якби Волдеморт не довідався про це пророцтво, чи воно б здійснилося? Чи воно б тоді

щось означало? Та ж ні! Невже ти вважаєш, що кожне пророцтво у тій Залі пророцтв

здійснилося?

— Але, — ошелешено пробелькотів Гаррі, — але ж торік ви казали, що один з нас має

вбити другого...

— Гаррі, Гаррі, це тільки тому, що Волдеморт припустився серйозної помилки, діючи на

підставі слів професорки Трелоні! Якби Волдеморт не вбив твого батька, хіба він пробудив би в

тобі таку палку жагу помсти? Де там! Якби він не примусив твою маму пожертвувати заради

тебе життям, чи наділив би він тебе таким магічним захистом, що й сам його неспроможний

подолати? Безперечно, ні, Гаррі! Хіба ти не бачиш? Волдеморт сам створив собі найлютішого