Гаррі Поттер і напівкровний принц

бідолаха Луціус... якщо взяти до уваги, як розлютила Волдеморта звістка про викинутий задля

власних цілей горокракс, а також торішній крах у міністерстві, то я не здивувався б,

довідавшись, що він зараз тихо радіє, безпечно перебуваючи в Азкабані тяжкі часи. Гаррі на

мить замислився, а тоді запитав:

— Отже, якщо знищити всі Волдемортові горокракси, то його можна вбити?

— Гадаю, що так, — погодився Дамблдор. — Без горокраксів Волдеморт залишиться

простим смертним з покаліченою крихітною душею. Проте не забувай, що хоч душа його

незворотно скалічена, але мозок і магічна міць усе ж неушкоджені. Щоб Волдеморта вбити,

навіть без його горокраксів, потрібні будуть надзвичайне вміння і надзвичайна сила.

— Але я не маю надзвичайного вміння й сили, — вирвалося в Гаррі, перш ніж він устиг

себе зупинити.

— Маєш, — рішуче заперечив Дамблдор. — Ти маєш силу, якою ніколи не володів

Волдеморт. Ти можеш...

— Я знаю! — нетерпляче урвав його Гаррі. — Я можу любити! — Він ледве стримався,

щоб не додати: “Ну то й що мені з того?!”

— Так, Гаррі, ти можеш любити, — підтвердив Дамблдор, якому, здається, прекрасно було

відомо, які слова щойно ледь не вилетіли в Гаррі з рота. — А це, зважаючи на все, що ти

витерпів, велика й дивовижна сила. Просто ти, Гаррі, ще надто молодий, щоб збагнути всю

свою унікальність.

— Отже, якщо пророцтво стверджує, що я “володітиму силою, недоступною Темному