Гаррі Поттер і напівкровний принц

— Цього року він ділитиметься класами з професоркою Трелоні, — у голосі професорки

Макґонеґел звучали несхвальні інтонації; усі знали, що вона зневажливо ставиться до такого

предмета, як віщування. — Шестикласників навчатиме професорка Трелоні.

Коли через п’ять хвилин Парваті йшла на урок віщування, вигляд у неї був зажурений.

— Отже, Поттер, Поттер... — професорка Макґонеґел переглядала свої нотатки про Гаррі.

— Заклинання, захист від темних мистецтв, гербалогія, трансфігурація... з цим усе добре. Мушу

зізнатися, Поттере, що мене дуже втішила твоя оцінка з трансфігурації. А чому ти не записався,

щоб продовжити навчання з настійок? Мені здавалося, що ти мав намір стати аврором?

— Мав, але ж ви сказали, пані професорко, що для цього треба було отримати “відмінну”

СОВу.

— Так, було потрібно, доки цей предмет викладав професор Снейп. А от професор

Слизоріг з радістю дозволить складати НОЧІ учням, які отримали “добрі” СОВи. То чи бажаєш

ти й далі вивчати настійки?

— Так, — відповів Гаррі, — але я не купив підручників, складників і всього потрібного...

— Професор Слизоріг обов’язково щось тобі позичить, — запевнила професорка

Макґонеґел. — Ну, все гаразд, Поттере, ось твій розклад. До речі... вже двадцять учнів

записалися на вступ до квідичної команди Ґрифіндору. Незабаром я передам тобі список, щоб ти

визначив час для проб.

За кілька хвилин Ронові дозволили відвідувати ті ж самі уроки, що й Гаррі, і вони разом

підвелися з-за столу.