Гаррi Поттер i фiлософський камiнь

Вони увійшли в арку, а коли Гаррі швиденько озирнувся, то побачив, як арковий прохід

миттю зменшився і щез, і там знову постав суцільний мур.

Сонце яскраво виблискувало на цілій горі казанів біля найближчої крамниці. На

рекламному плакаті над ними виднів напис: "Казани — Всіх Розмірів — Мідні, Латунні,

Олов'яні, Срібні — Самомішалки — Розкладні".

— О, тобі теж потрібний казан, — мовив Геґрід, — але спершу треба взєти гроші.

Гаррі волів би мати ще з восьмеро очей. Ідучи вулицею, він крутив головою, намагаючись

побачити все зразу: крамнички, виставлені біля них товари, покупців. Огрядна жіночка

похитувала головою біля аптеки, примовляючи: "Сімнадцять серпиків за унцію драконячої

печінки!.. Та вони здуріли…"

З темної крамнички під вивіскою "Совиний Торговельний Центр Айлопс — Сичі, Сипухи,

Сірі, Бурі й Білі Полярні" долинало низьке приглушене ухкання. Кілька хлопчаків десь такого

віку, як Гаррі, вперлися носами у вітрину з мітлами. "Диви! — почув Гаррі чиїсь слова, —

"Німбус2000" — нова й найшвидша". Далі були крамниці з мантіями, магазини, де продавали

телескопи й чудернацькі срібні інструменти, яких Гаррі ніколи й не бачив, вітрини, заставлені

діжками кажанячої селезінки та вугрячих очей, хиткими стосами книжок із замовляннями,

гусячими перами й сувоями пергаменту, пляшечками з зіллям, місячними глобусами…

— "Ґрінґотс", — повідомив Геґрід, коли вони підійшли до білосніжної будівлі, що височіла

над усіма крамничками. Біля її блискучих мідних дверей у багрянозолотому мундирі стояв…

— Атож, ґоблін, — тихенько мовив Геґрід, підіймаючись разом з Гаррі до дверей білими