Гаррi Поттер i фiлософський камiнь

йому Геґрід. Поклав її до кишені, щоб заграти на ній Флафі, — співати йому щось не хотілося.

Побіг назад до вітальні.

— Краще накиньмо плаща тут, щоб побачити, чи він накриє нас трьох. Бо раптом Філч

помітить чиюсь ногу, яка блукає сама собою…

— Що це ви робите? — пролунав голос із кутка кімнати.

Зза крісла виник Невіл, стискаючи в руках Тревора — жабку, яка знову намагалася втекти

на волю.

— Нічого, Невіле, нічого! — відповів Гаррі, поспіхом ховаючи плащ за спину.

Невіл глянув на їхні винуваті обличчя.

— Ви знову кудись ідете! — здогадався він.

— Ніні! — заперечила Герміона. — Нікуди ми не йдемо. Чому ти не лягаєш спати, Невіле?

Гаррі глянув на високий годинник біля дверей. Не можна втрачати ані хвилини. Снейп,

можливо, вже намагається приспати Флафі.

— Вам не можна нікуди йти! — сказав Невіл, — вас знову піймають. Ґрифіндор матиме ще

більше проблем.

— Ти не розумієш, — пояснив Гаррі, — це дуже важлива справа.

Але Невіл явно настроював себе на щось відчайдушне.

— Я вам не дозволю! — сказав він, підбігши до портрета з отвором. — Я… буду з вами

битися!

— Невіле! — прорвало нарешті Рона. — Іди звідси й не будь ідіотом!