Гаррi Поттер i фiлософський камiнь

— Професор Дамблдор повернеться завтра, — вимовила вона нарешті. — Не знаю, звідки

ви дізналися про камінь, але будьте певні, що його ніхто не зможе вкрасти, він надто добре

захищений.

— Але пані професорко!..

— Поттере, я знаю, що кажу! — урвала вона розмову. Нахилилася й підняла книжки з

підлоги. — А ви краще йдіть надвір і тіштеся сонечком.

Та надвір вони не пішли.

— Це трапиться сьогодні, — сказав Гаррі, тількино вони впевнилися, що професорка

Макґонеґел відійшла на достатню відстань. — Снейп сьогодні спробує проникнути крізь люк.

Він уже довідався все, що йому треба, а тепер і Дамблдор не зможе йому завадити. Б'юся об

заклад — це він прислав того листа, і в Міністерстві магії всі вкрай здивуються, коли там

з'явиться Дамблдор.

— Але що ми можемо…

Герміона охнула. Гаррі й Рон рвучко озирнулися.

Перед ними стояв Снейп.

— Доброго вечора! — привітався він. Діти витріщилися на нього.

— Такого гарного дня не варто сидіти в замку, — сказав він, криво посміхаючись.

— Ми просто… — загнувся Гаррі, не знаючи, що сказати.

— Маєте бути обережнішими, — мовив Снейп. — Коли так тинятися, хтось може

припустити, ніби ви щось задумали. А Ґрифіндор уже просто не може втрачати очки, правда?