Гаррi Поттер i фiлософський камiнь

Гаррі почервонів. Діти повернулися, щоб іти надвір, але Снейп знову до них озвався.

— Май на увазі, Поттере: ще одне нічне блукання, і я особисто подбаю, щоб тебе звідси

вигнали! Гарного вам дня!

Снейп пішов до вчительської. Коли діти вийшли на кам'яні сходи, Гаррі повернувся до

друзів.

— Добре!.. Ось що ми зробимо, — рішуче зашепотів він. — Хтось із нас має стежити за

Снейпом: дочекатися біля вчительської, а потім, коли він вийде, піти за ним услід. Герміоно, це

зробиш ти.

— Чому я?

— Бо це очевидно, — докинув Рон. — Ти вдаватимеш, ніби чекаєш професора Флитвіка,

ясно? — І додав тоненьким голосочком: — "Ой, професоре Флитвік! Я так хвилююся, мені

здається, я переплутала питання 146…"

— Ой, заткнися! — обурилася Герміона, але погодилася стежити за Снейпом.

— А нам краще пильнувати коридор на четвертому поверсі, — сказав Гаррі Ронові. —

Ходімо.

Але план не вдався. Не встигли вони підійти до дверей, за якими був Флафі, як там

виникла професорка Макґонеґел, і цього разу вона вже не стримувалася.

— Мабуть, ви гадаєте, що вас важче позбутися, ніж лихих чарів! — лютувала вона. — Годі

вже цих дурниць! Якщо я почую, що ви знову сюди прийшли, я зніму з Ґрифіндору ще п'ятдесят

очок! Так, Візлі, зі свого гуртожитку!..