Гаррi Поттер i фiлософський камiнь

збірну Англії, ніж Геґрід підведе Дамблдора.

Гаррі кивнув головою, але й далі не міг позбутися відчуття, що він забув щось зробити, і

то дуже важливе. Коли намагався пояснити це, Герміона сказала:

— Це все через іспити. Учора вночі я прокинулася й переглянула майже половину своїх

конспектів із трансфігурації, поки згадала, що ми вже склали цей іспит.

Гаррі, одначе, був певен, що його неспокій аж ніяк не пов'язаний з навчанням. Раптом він

побачив сову, що летіла в яскравосиньому небі в напрямку школи, затиснувши в дзьобі записку.

Геґрід був єдиний, хто присилав йому колинебудь листи. Геґрід ніколи б не зрадив Дамблдора.

Геґрід нікому б не розповів, як пройти повз Флафі. Він би ніколи… але…

Раптом Гаррі зірвався на ноги.

— Ти куди? — сонно обізвався Рон.

— Я щойно подумав про одну річ! — сказав поблідлий Гаррі. — Треба негайно піти до

Геґріда!

— Чому? — допитувалася захекана Герміона, намагаючись не відставати.

— Чи не здається тобі трохи дивним, — відповів Гаррі, видираючись на вкритий травою

пагорб, — що Геґрід найбільше у світі мріяв про дракончика, і тут раптом у якогось чужинця

виявляється в кишені яйце? Хіба люди так часто ходять із драконовими яйцями, якщо це

заборонено чарівничим законом? їм ще пощастило, що вони натрапили на Геґріда, правда? І як я

раніше не здогадався!

— А що ти задумав тепер? — поцікавився Рон, але Гаррі, біжучи до лісу, не відповів.