Гаррi Поттер i фiлософський камiнь

Ти си зробиш щось корисного або тебе виженут! Коли думаєш, що твій батько хоче, аби тебе

вигнали, то вертай до замку і пакуй речі! Гайда!..

Мелфой не ворухнувся. Розлючено зиркнув на Геґріда, а тоді опустив очі.

— Отож бо! — сказав Геґрід, — а тепер уважно слухайте. Те, що ми будемо зараз робити, є

дуже небезпечним, а я не хочу, щоб ви даремно ризикували. Ходіть за мною.

Геґрід підвів їх до самого узлісся. Піднявши вгору лампу, показав на вузеньку звивисту

стежину, що ховалася між чорних густих дерев. Легенький вітерець розвіював дітям волосся, й

вони вдивлялися в темряву лісу.

— Дивіться сюди, — сказав Геґрід. — Бачите, щось там виблискує на землі?.. Таке

сріблисте… То кров єдинорога. Щось там сильно його поранило… Вже вдруге за цей тиждень.

Минулої середи я тут уже натрапив на одного мертвого. Треба спробувати знайти цього

раненого бідолаху. Може, йому си можна допомогти?..

— А коли те, що поранило єдинорога, нападе на нас? — запитав Мелфой, не в змозі

приховати свого жаху.

— Доки ви зі мною та Ікланем, то в цьому лісі ніхто ніякої шкоди вам не заподіє, —

запевнив Геґрід. — Ви тримайтеся стежки. Ми зараз поділимося на дві групи і підемо по слідах.

Тут усюди є кров: єдиноріг, певно, десь блукає ще з минулої ночи.

— Я піду з Ікланем, — швидко проказав Мелфой, поглядаючи на довгі Ікланеві зуби.

— Файно, але попереджаю: Іклань — боягуз, — сказав Геґрід. — Отож я, Гаррі й Герміона

підут сюди, а Драко, Невіл та Іклань — туди. Якщо хтось знаходит єдинорога, — стріляє вгору