Гаррi Поттер i фiлософський камiнь

гори вареної й смаженої картоплі, тарелі з ковбасками, супниці з горошком, срібні соусниці з

густою підливкою й приправами з журавлини — і всюди на столі лежали купки чарівних

хлопавок. До них і близько не могли дорівнятися ті жалюгідні трубочки з тонкого паперу, які

зазвичай купували Дурслі. Гаррі разом з Фредом потягли за нитку чарівної хлопавки, й вона не

просто вистрелила, а гахнула, наче гармата, оповивши їх хмарою синього диму, і з неї вилетів

адміральський капелюх і кілька живих білих мишок. Дамблдор за Високим столом натягнув

замість гостроверхого чарівницького капелюха дитячий чепчик у квіточку і весело реготав,

слухаючи жарти професора Флитвіка.

Після індички були гарячі різдвяні запіканки. Персі мало не зламав собі зуба, натрапивши

у своїй порції на сховану там срібну монетку — серпик. Гаррі дивився, як дедалі червонішає

обличчя Геґріда, який раз у раз підливав собі вина, а тоді взяв і поцілував у щічку професорку

Макґонеґел. Вона, на превеликий подив Гаррі, захихотіла й зашарілася, а її капелюшок збився

набік.

Коли Гаррі зрештою вийшов зза столу, він ніс із собою цілий оберемок речей, що

повилітали з хлопавок, зокрема повний пакет блискучих повітряних кульок, які не лускають,

гру "Вирощування власних бородавок" і новесенький комплект чарівних шахів. Білі мишки десь

пропали, і Гаррі здогадувався, що вони стануть різдвяними гостинцями для Місіс Норіс.

По обіді Гаррі й брати Візлі досхочу побавилися надворі, жбурляючи один в одного

сніжками. Замерзлі, мокрі й захекані, вони зібралися згодом біля каміна в ґрифіндорській

вітальні, де Гаррі ганебно продув Ронові своїми новими шахами. Мабуть, поразка не була б