Гаррi Поттер i фiлософський камiнь

всезнайком, що могла й здогадатися про щось. Ну, а найДужче хлопці прагнули якось

помститися Мелфоєві, і така нагода, на превелику втіху для них, трапилася наступного тижня,

коли прибула пошта.

Тількино сови, як завжди, позалітали до Великої зали, всі звернули увагу на видовжений

тонкий пакунок, який несли шість великих сипух. Гаррі не менше за інших зацікавився, що там.

Як же він здивувався, коли сови скинули цей пакунок просто перед ним, збивши на підлогу його

шинку. Не встигли вони відлетіти, як інша сова кинула на цей пакунок ще й листа.

Гаррі спершу відкрив листа, і добре зробив, бо там було написано:

НЕ РОЗГОРТАЙ ПАКУНОК ЗА СТОЛОМ! У ньому твій новенький

"Німбус2000", але я б не хотіла, щоб усі знали, що ти отримав мітлу, бо інакше

кожному захочеться. Олівер Вуд зустріне тебе нині о сьомій вечора на полі для квідичу

і проведе з тобою перше тренування.

Професор М. Макґонеґел

Гаррі ледве зумів приховати свою радість, показавши записку Ронові.

— "Німбус2000!" — заздрісно простогнав Рон. — Я й у руки ніколи не брав!

Хлопці швиденько вийшли з зали. Вони сподівалися, що встигнуть розпакувати мітлу ще

до початку уроків, але у вестибюлі дорогу нагору їм заступили Креб і Ґойл. Мелфой вихопив у

Гаррі пакунок і обмацав його.

— Тіпа мітла, — зневажливо пирхнув він, жбурнувши її назад із заздріснопрезирливим

виразом обличчя. — Цього разу, Поттере, ти своє таки отримаєш, бо першокласникам не