Розділ IV Примари та люди

— Звідки взялося каміння?

— Це на будмайданчику? Кібери натягали, мабуть. До чого це тут?

— Звідки кібери могли взяти каміння?

— Н-ну… — почав я та замовк. Справді, звідки?

— Навкруг піщаний пляж. Жодного камінчика. Кібери з майданчика не відлучалися. Звідки ж на смузі камені і звідки на смузі суччя? — Він оглянув нас і усміхнувся. — Все це риторичні запитання, звісно. Можу додати, що в нас за кормою, просто під маяком цілий розсип каменів. Дуже цікавий розсип. Можу також додати… Даруйте, ви закінчили, Стасю? Дякую. А тепер послухайте, що було зі мною.

Комову, виявляється, теж було непереливки. Щоправда, випробовування в нього були дещо іншого роду. Проба інтелекту. Наступного дня після прибуття, запускаючи в озеро пантіанську рибу, він помітив за двадцять кроків від себе незвичайну яскраво-червону пляму, що розпливлася і зникла ще до того, як він вирішив наблизитись. Наступного дня на самісінькій верхівці висоти 12 він виявив здохлу рибу, явно з тієї, що була запушена напередодні. Під ранок четвертого дня він прокинувся з чітким відчуттям, що в каюті є хтось сторонній. Стороннього не виявилось, але Комову почулось, як із клацанням лопнула люкова перетинка. Вийшовши з корабля, він виявив, по-перше, розсип каміння біля корми, а по-друге, каміння й оберемки сучків на будмайданчику. Після розмови зі мною він остаточно утвердився в думці, що в околицях корабля коїться щось недобре. Він уже був майже впевнений, що пошукові групи недогляділи якийсь дуже важливий фактор, що діє на планеті, і тільки глибока переконаність у тому, що неможливо було би прогледіти розумне життя, утримувала його він найрішучіших кроків. Він тільки вжив усіх заходів, аби район дії нашої групи не став об’єктом нашестя «зацікавлених лайдаків». Саме тому він з усіх сил намагався сформулювати експертний висновок таким чином, щоб він не викликав ані найменшої підозри. Між тим мій збуджено-пригнічений стан чудово підтверджував його попередній висновок про те, що невідомі істоти здатні проникати в корабель. Він почав чекати цього проникнення і дочекався його сьогодні вранці.

— Резюмую, — оголосив він, немов читаючи лекцію. — Принаймні цей район планети, всупереч даним попередніх досліджень, заселений крупними хребетними, до того ж є всі підстави гадати, що ці істоти розумні. Це, мабуть, троглодити, пристосовані до життя в підземних порожнечах. Судячи з того, що ми бачили на власні очі, анатомічно середній абориген нагадує людину, володіє яскраво вираженою здатністю до мімікрії, а крім того, вірогідно, саме через це — здатністю до відтворювання захисно-відволікаючих фантомів. Мушу сказати, що для крупних хребетних така здатність була зазначена лише в деяких гризунів на Пандорі, на Землі ж цією здатністю наділені деякі види головоногих молюсків. А тепер я хотів би особливо підкреслити, що, незважаючи на ці нелюдські та й узагалі на негуманоїдні властивості, тутешній абориген не тільки в анатомічному, а й у фізіологічному та, зокрема, в нейрологічному відношенні неймовірно, небувало близький до земної людини. Я закінчив.

— Як — закінчили? — схопився я, злякавшись. — А мої голоси? Значить, галюцинації були?

Комов усміхнувся.

— Заспокойтеся, Стасю, — сказав він. — Із вами все гаразд. Ваші «голоси» легко пояснюються, якщо припустити, що будова їхнього голосового апарату ідентична нашому. Схожість голосового апарату плюс розвинена здатність до імітації, плюс гіпертрофована фонетична пам’ять…

— Зачекайте, — сказала Майка. — Я розумію, вони могли підслухати наші розмови, але ж як жіночий голос?

Комов кивнув.

— Так, доводиться припускати, що вони були присутні під час агонії.

Майка присвиснула.

— Надто вже хитромудро, — буркнула вона з сумнівом.

— Запропонуйте інше пояснення, — холодно заперечив Комов. — Утім, імовірно, ми незабаром дізнаємось імена загиблих. Якщо пілота звали Олександром…

— Ну добре, — сказав я. — А дитина плакала?..

— А ви впевнені, що це плакала дитина?

— А з чим це можна сплутати?

Комов утупився в мене, міцно притиснув пальцем верхню губу і раптом приглушено загавкав. Саме загавкав — іншого слова я не підберу.