Розділ «Більярд о пів на десяту Переклав Євген Попович»

Ціла делегація — чоловік, син, онук і майбутня невістка — рушили до зачарованого замку.

— Ні, ні,— сказала Рут,— я почекаю за брамою, будь ласка, лишіть мене тут.

Вечорами, коли ми з батьком сидимо у вітальні, бабуся могла б бути й з нами. Я читаю, він п'є вино, порпається у своїй картотеці, розкладає перед собою, немов пасьянс, фотокопії креслень, такі завбільшки, як дві поштові листівки. Батько завжди чемний, краватка в нього завжди гарно зав'язана, жилет завжди застібнутий на всі гудзики, він ніколи не дозволяє собі батьківської добродушності, завжди стриманий і уважний:

— Може, тобі потрібні якісь книжки, одяг, гроші на подорожі? Ти не нудьгуєш, доню? Може, хочеш десь піти? В театр, у кіно, на танці? Я залюбки проведу тебе. Чи, може, хочеш знов запросити своїх шкільних товаришок на каву, посидіти з ними у квітнику на даху? Сьогодні така гарна погода.

Вечірні прогулянки перед сном, навколо свого кварталу, по Модестгасе до брами, потім Вокзальною вулицею до вокзалу.

— Ти чуєш запах далеких країв, доню?

Тоді підземним переходом до собору Святого Северина, повз готель «Принц Генріх».

— Грец забув змити кров із тротуару.

Кров із кабана засохла й почорніла.

— Доню, вже пів на десяту, мабуть, тобі пора спати. На добраніч.

Поцілунок у чоло. Він завжди привітний, завжди ввічливий.

— Може, хочеш, щоб ми взяли кухарку? Чи тобі ще не набридла їжа з ресторану? Щиро казати, я не люблю чужих людей у домі.

Сніданок: чай, булочки, молоко. Поцілунок у чоло. А часом він тихенько каже:

— Доню, доню...

— Що таке, тату?

— Збирайся, ми їдемо.

— Зараз-таки, негайно?

— Так. Пропустиш уроки сьогодні й завтра, ми їдемо недалеко: тільки до Амстердама. Це чудове місто, доню, тихе, й дуже привітні люди, їх треба тільки знати. Ти їх знаєш?

— Так, знаю. Гарно гуляти ввечері вздовж каналів.

— Вода як скло. Як скло. Тиша. Ти чуєш, які тут тихі люди? Ніде люди не галасують так, як у нас, завжди горлають, кричать, величаються. Тобі не буде нудно, якщо я зайду ще пограти в більярд? Ходімо зі мною, коли хочеш.