Розділ «Три неприємні п’єси»

Сарторiюс. Я гадаю, можна б почати, до прикладу, таким способом: «Подорожуючи з моїм другом Кокеном проти води Райном…»

Кокен (бубонить, пишучи). Незрiвнянно, незрiвнянно! Саме те, що потрiбно. «… з моїм другом Кокеном проти води Райном…»

Сарторiюс. «Я познайомився з»… або можете сказати: «завiв знайомство» або «натрапив на», якщо ви гадаєте, що це бiльш пасуватиме до стилю листа вашого друга. Ми не потребуємо бути надто формальнi.

Кокен. «Завiв знайомство!» о, нi, це надто degage, пане Сарторiюсе, надто degage! Я б лiпше сказав: «мав за честь бути зазнайомленим з…»

Сарторiюс (швидко). В жодному разi: хай ледi Роксдейл сама судить про це. Хай буде так, як я сказав: «Я познайомився з молодою ледi, дочкою»… (Вагається).

Кокен (пише). «познайомився з молодою ледi, дочкою»… Прошу?

Сарторiюс. «дочкою»… ви краще напишiть «одного джетльмена».

Кокен (здивований). Але ж рiч ясна.

Сарторiюс (з раптовою палкiстю). Це зовсiм не ясна рiч, мiй пане. (Кокен, вражений, дивиться на нього iз збудженою пiдозрою. Сарторiюс, опам’ятавшись, трохи засоромлюється). Гм! «одного джентльмена, людини дуже багатої iз становищем...»

Кокен (повторюючи за ним з новою нотою холодности в голосi, коли вiн пише останнi слова) «…iз становищем».

Сарторiюс. «Що їх вiн, проте, досяг, дякуючи виключно собi самому». (Кокен, якому тепер усе зрозумiло, видивляється на нього замiсть писати). Ви написали це.

Кокен (набуваючи вигляду вищости й пiдбадьорливости). А так. Саме так. (Пише). «…виключно собi самому». Точнiсiнько так. Продовжуйте, пане Сарторiюсе, продовжуйте. Висловлено дуже ясно.

Сарторiюс. «Молода ледi є спадкоємиця всiх батькових достаткiв одержить щедрий посаг, коли одружиться. Вона дiстала найдорожчу, найдосконалiшу освiту; оточення, в якому вона перебувала, вiдзначалося величезною витонченiстю. Для неї у всьому властива най»…

Кокен (уриваючи його). Пробачте менi зауваження:

чи не здається вам, що цей стиль надто вiдгонить рекламою

молодої ледi. Я б вiдкинув це, беручи до уваги вимоги гарного тону.

Сарторiюс (збентежений). Може, ви й маєте рацiю. А втiм, я ж не диктую вам дослiвнi вирази…

Кокен. Але ж нi, звичайно, нi.

Сарторiюс. …Але я не бажаю, щоб вони одержали неправдиве враження щодо …е-е …виховання моєї доньки. Що ж до мене самого…

Кокен. О, буде цiлком досить згадати про вашу професiю, або працю, або… (Зупиняється, i вони досить виразно подивляються один на одного).