Розділ «Дата Туташхіа роман»

— Досить довести, що існує злочинний зв’язок між вами й братами Чантуріа,— і ваше життя закінчиться на шибениці.

— Не знаю я їх!

Полковник похитав головою, ніби шкодуючи, що Туташхіа такий упертий, і, повернувшись до мене, наказав:

— Повторити!

Знову я викликав своїх людей.

— Даремно все це. Нічого ви все одно не доб’єтеся! — сказав Туташхіа полковникові й знову ліг.

— Доб’ємося, доб’ємося! — вів своєї полковник.— Починайте!

— Кіліа! Полковник твій, як бачиш, розумом не багатий, з дурного розуму, дивись, втягне тебе в історію,— сказав мені Туташхіа по-мегрельському.— Брати Чантуріа, я бачу, тут ні до чого. Чого він хоче, нехай скаже прямо. Нема чого зі мною в піжмурки грати, ти знаєш де.

— Всипте йому як слід! — крикнув Сахнов, а сам поманив мене пальцем і спитав, що сказав Туташхіа.

Саме в цей час знову засвистіли різки над абрагом. Але Сахнову, очевидно, не сподобалося, як працюють мої люди. Він схопився з свого місця, вирвав різки з рук у Габісоніа і взявся до діла сам — хе, хе, хе! Шмагав, поки не стомився. Туташхіа і не ворухнувся, і голосу не подав. Полковник перевів дух і опустився в крісло, змусивши повторити ще раз, що сказав мені Туташхіа. Потім жестом випровадив моїх людей з кімнати й знову поринув у роздуми.

Довго так сидів, ніби мізкував над чимось. Навіть очі затулив долонями. Я вже, грішний, подумав, чи не задрімав мій начальник. А Дата Туташхіа лежав на боці й дивився на нього так, немов запитував: яку ще дурницю втнуть оці два бевзі?

І ми знову втнули дурницю!

— Сідайте сюди! — показав полковник Даті Туташхіа на стілець.

Туташхіа підвівся ліниво, з таким виглядом, ніби йому набагато приємніше лежати й одержувати різки.

— Значить, ви не знаєте Чантуріа?

Туташхіа похитав головою: мовляв, не знаю.

— Припустимо... Але нам зовсім не треба, щоб ви знали їх. Ви ж могли б, скажімо, з ними познайомитися?

— Міг би. Але не маю в цьому ніякої потреби.

— Це не важливо. Головне, що це треба нам! А вам потрібна воля й своя домівка. Хіба не так?

Туташхіа тільки плечима здвигнув: мовляв, не знаю, що мені потрібно.