…поєднаємо дивінацію з керауноскопією— керауноскопія (від давньогрец. keraunos— «грім» та skopеo— «споглядаю», «дивлюся») — це ворожіння за допомогою грому, коли його інтенсивність, сила чи пауза між блискавкою та звуком могли сказати ворожбитові про минуле чи майбутнє, щодо якого той ставив запитання.
…навчався всіх семи вільних мистецтв— у системі середньовічної освіти «сімома вільними мистецтвами» називали поєднання т. зв. трівіуму (граматика, логіка та риторика) й квадріуму (арифметика, геометрія, астрономія й музика) — базових дисциплін, на вивченні яких будувалася система вищої освіти в європейських університетах; з вивченням семи вільних мистецтв було пов’язано перший, початковий ступінь освіти.
Старого Лінденброга, якого звали Недопалком— відзначимо тут характерну для автора літературну гру: у якості прізвиська професора Лінденброга письменник використав ім’я іншого відомого персонажа польської літератури— одного із семи гномів-краснолюдків із роману М. Конопницької «O Krasnoludkach i o sierotce Marysi», який відомий українському читачеві щонайменше в трьох перекладах («Про карликів і сирітку Марисю», переклад І. Деркача, «Про гномів і сирітку Марисю», переклад М. Пригари, та «Про краснолюдків та сирітку Марисю», переклад Л. Андрієвської); у польському тексті цей персонаж зветься Koszalék-Opalék. М. Конопницька описує його як старезного сивобородого гнома з каламарем на поясі та гусячим пером на плечі, який збирає та записує легенди; він наївний, легковірний і мало що знає про «некнижкове» життя. Утім, навіть знаючи це, ми вирішили подати прізвисько в перекладі (оскільки воно є саме прізвиськом, а тому мусить мати самостійне значення).
Як у тій фацетії— фацетія (або ж «фацеція», від лат. facetia— «жарт») є літературною формою гумору, поширеною за часів Ренесансу; її рисою часто була гра з натуралізмом та грубістю на межі з добрим смаком.
…приготуй синапізм із меду та гірчиці— синапізмом (від давньогрец. sinapi— «гірчиця») у давні часи називався різновид гірчичника, у якому або формувався коржик із лікарської суміші, або ж та суміш попередньо накладалася на основу з тканини.
…різновид телекінетичної арбалести— арбалестою (походить від лат. arcus— «дуга» та ballisto— «кидаю») називався важкий самостріл, різновид арбалета; відзначимо, що в європейському Середньовіччі різновиди самострілів вважали за зброю, за використання якої міг бути накладений навіть церковний інтердикт із забороною для винного вільного доступу до церкви та церковних обрядів.
…завішено було ‹…› аркадійською вердюрою— вердюра (від старофр. verde— «зелений») — це різновид шпалери або гобелена із рослинними, пейзажними або й геральдичними мотивами; згідно з правилами, на вердюрі не могло бути виткано мотивів фігурних, таких, серед яких з’являються людські постаті.
Добре сказано— «наче птах»— справа в тому, що ортоланом у Польщі зветься невеличкий птах— садова вівсянка (Emberiza hortulana); із цим відповідно пов’язаний і жартик старого чародія.
Не магії, а гоетії— гоетією (від давньогрец. goeteia— «чаклунство») називалася середньовічна традиція, пов’язана з викликанням демонів (але до того ж зі створенням талісманів, що напряму були пов’язані з демонічними силами й, по суті, ставали своєрідними «механізмами» для полегшення впливу демонічних сил на реальність); наприклад, саме таку назву— «Мистецтво гоетії» («Ars Goetia») — мав відомий текст із середньовічної та ренесансної магії «Малий ключ Соломона» (а цар Соломон, нагадаємо, у європейській та східній традиції вважався не лише ідеальним мудрецем та правителем, а й знавцем магічних практик приборкання надприродних сил).
…знищити енергумена— енергуменом (від давньогрец. energeo— «енергія», «рух») у європейській містичній (а потім і в спіритуалістичній) традиції називається особа, одержима злими силами, духами, демонами чи сатаною.
…назвався констеблем на службі бейліфа з Горс Велена— у середньовічній Англії бейліфом називався помічник шерифа, який мав повноваження організовувати й проводити судові засідання, а відповідно й виносити вироки та здійснювати за необхідності страти.
Сігіль (або сігіл, сігіла— від лат. sigillum— «печатка») — у середньовічній та ренесансній традиції магічні символи (інколи— специфічна комбінація з кількох таких символів), призначенням яких було викликати демонів та духів або ж надавати магічні властивості амулетам; одним із найвідоміших сігілів є пентаграма.
…широкі закривлені скімітари— скімітарами в європейській зброярській традиції називалися в узагальненому вигляді східні шаблі (з характерною кривизною клинка, його заточкою тощо); вважають, що походити ця назва може від перського «шамширу»— найменування специфічної шаблі для кінного бою.
…завалений книгами та гримуарами— гримуарами в давні часи називалися не просто книжки, а здебільшого ті з них, що містили опис магічних процедур, чародійських практик, формули викликання духів та нечистої сили тощо; саме слово цілком споріднене з поняттям «гламур», яке спершу означало саме різновид чаклунства.
…серед чародіїв панувала мізогенія— мізогенія (від давньогрец. misos— «ненависть» та gyno— «жінка») — це назва для позначення ненависті до жінок, їх несприйняття та приниження з боку чоловіків перш за все (і виключно) за статевою ознакою.
…жінки, бува, називають мене ефебом— у Давній Греції юнак, який досягнув віку, у якому отримують права та обов’язки громадянина поліса (наприклад, можливість бути призваним на військову службу); найчастіше це юнаки у віці 18–20 років; утім, на відміну від дорослих, ефеб мав коротке волосся, що, окрім іншого, було ознакою специфічного— поміж дитячим та дорослим віком— його стану.
…знаєш, що воно таке— трансгуманізм? Що таке видоутворення? Адаптивна радіація? Інтрогресія? — тут автор іронічно перераховує поняття, пов’язані, наприклад, з ідеями подальшого розвитку людської цивілізації (трансгуманізм), коли технічний прогрес, змінюючи ступінь інтеграції біологічних та природних об’єктів, дозволить створювати гібриди людини та машини (що покладе край відомому нам визначенню «людини» й відкриє епоху «постлюдства»); адаптивною радіацією в біології та еволюціонізмі називають принцип змінності живих організмів за їх пристосування до послідовних односпрямованих змін довкілля; інтрогресія— це форма природної гібридизації, що є проникненням генів одного виду в генетичний фонд іншого, через що й з’являються гібриди в безпосередньому значенні цього слова; під ретрогресією мається на увазі гібридизація, доведена до, так би мовити, «поточного виробництва», така, що виходить за межі окремого випадку несподіваної мутації.
…продемонстрував це моїм ученим колегам як теріоцефала— теріоцефал— буквально «звіроголовий»; людиноподібна істота з головою тварини (наприклад, теріоцефалом є кіноцефали— песиголовці).
…майстер басонний— басонними називають текстильні вироби, призначені для прикрашання одягу, наприклад шнури, позументи, тасьму, бахрому тощо.
Лисиці, чи віксени, а вірніше— агуари, — назву «віксена» автор узяв з англ. vixen— «самиця лисиці»; агуарою (або ж «гуарою») звуть гривастого вовка, тварину з родини собачих, чимось схожу на лисицю; у фольклорі Південної Америки вважається однією з тварин-перевертнів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Відьмак. Сезон гроз» автора Анджей Сапковський на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Коментарі“ на сторінці 2. Приємного читання.