Розділ «Частина ІІ. Мул»

– Ми троє становимо чи не половину військового потенціалу незалежних торгових світів.

– Так, – сказав Мангін з Ісса, – ми з колегою вже обговорили цей факт.

– Я готовий, – сказав Ранду, – говорити швидко й серйозно. Я не зацікавлений у переговорах або хитрощах. Наше становище радикально погіршилося.

– Внаслідок… – закинув Овалл Ґрі з Мнемона.

– Внаслідок подій, що сталися годину тому. Годі вам! Із самого початку все було кепсько. По-перше, у нашому становищі винні не ми, до того ж ми не контролюємо ситуацію. Ми підтримували стосунки не з Мулом, а з кількома іншими особами; зокрема, з колишнім отаманом Калгана, якого Мул подолав у дуже незручний для нас час.

– Так, але цей Мул є гідною заміною, – сказав Мангін. – Я не присікуюся до деталей.

– Можливо, тому, що ви не знаєте всіх деталей.

Ранду нахилився вперед і невимушено поклав долоні на стіл, сказавши:

– Місяць тому я відправив свого племінника і його дружину на Калган.

– Племінника! – здивовано вигукнув Овалл Ґрі. – Я не знав, що це був ваш племінник.

– З якою метою? – сухо поцікавився Мангін. – Для цього? – І він підняв вгору палець, намалювавши коло у повітрі.

– Аж ніяк. Якщо ви маєте на увазі війну Мула проти Фундації, то ні. Я не міг зазіхнути на таку справу. Цей юнак не знав нічого – ні про нашу організацію, ні про нашу мету. Йому повідомили, що я другорядний член місцевого патріотичного товариства на Притулку, а його завдання на Калгані – лише спостерігати. Мушу визнати, мої мотиви були досить невиразними. Насамперед мене цікавив Мул. То напрочуд дивне створіння; але про це вже йшлося, тому не розводитимуся знову. По-друге, ця подорож могла б бути цікавою та пізнавальною для людини, яка вже мала досвід роботи з Фундацією і з тамтешнім підпіллям, і могла нам у майбутньому знадобитися. Розумієте…

Довгасте обличчя Овалла скривилося, коли він вищирився, показавши свої великі зуби.

– Вас мав здивувати результат, оскільки вже немає жодної планети, де б не знали, що ваш племінник викрав якогось дрібного службовця Мула в ім’я Фундації і дав йому в руки casus belli.[10] О Галактико, Ранду, не замилюйте нам очі. Гадаю, важко повірити, що ви не мали до цього жодного стосунку. Годі, це була блискуча операція.

Ранду похитав сивою головою.

– Я не збирався цього робити. Так само, як і мій племінник, який зараз сидить у в’язниці на Фундації, і може не дожити до завершення цієї блискучої операції. Я щойно дістав від нього звістку. Особисту капсулу якимось чином таємно передали до Притулку через передову, а звідти вона вже потрапила сюди. Вона пробула у дорозі місяць.

– І?

Ранду важко поклав одну руку на іншу і сумно сказав:

– Боюся, ми зіграли ту ж саму роль, що й колишній отаман Калгана. Мул – мутант!

На мить запала тривога; склалося враження, що у всіх пришвидшилося серцебиття. Принаймні Ранду це відчував.