Розділ «Частина ІІІ. МЕРИ»

— Слухайте. Це не моя компетенція. Але я прочитав статтю. — Він поклав на стіл журнал і вказав на першу сторінку. — Що це все означає?

Гардін недбало глянув.

— Група депутатів створює нову політичну партію.

— Так, про це тут і пишеться. — Верісоф захвилювався. — Я розумію, що ви краще розбираєтеся у внутрішніх питаннях, ніж я, але вони нападають на вас, як можуть, хіба що не застосовуючи фізичного насильства. Наскільки вони сильні?

— До біса сильні. Імовірно, вони контролюватимуть Раду після наступних виборів.

— А не раніше? — Верісоф скоса глянув на мера. — Є й інші способи отримати владу, окрім виборів.

— Ви що, маєте мене за Вініса?

— Ні. Але ремонт корабля може зайняти кілька місяців і напад після цього буде неминучим. Наша поступливість буде сприйматися як ознака жахливої слабкості, а додавання імперського крейсера збільшить потужність флоту Вініса приблизно вдвічі. Те, що він нападе, так само точно, як і те, що я первосвященик. Навіщо ризикувати? Зробіть одне з двох. Або розкрийте план Раді, або наполягайте на розв’язанні питання з Анакреоном зараз!

Гардін насупився.

— Наполягати зараз? Перш ніж настане криза? Це саме те, чого я не повинен робити. Самі розумієте, є Гарі Селдон і його план.

Верісоф завагався, а потім пробурмотів:

— Ви абсолютно впевнені, що план існує?

— Тут навряд чи можуть бути якісь сумніви, — пролунала жорстка відповідь. — Я був присутній на відкритті Часового Сховища й демонстрації запису Селдона.

— Я не це мав на увазі, Гардіне. Я просто не розумію, як можна накреслити історію на тисячу років уперед. Може, Селдон переоцінив свої можливості. — Він зіщулився під іронічною посмішкою Гардіна й додав: — Ну, я не психолог.

— Точно. Ніхто з нас не психолог. Але я отримав деякі елементарні знання в молодості — достатньо, щоб розуміти можливості психології, навіть якщо я й не можу ними скористатися. Немає сумнівів, що Селдон зробив саме те, про що заявляв. Фундація, за його словами, була створена як науковий притулок — як засіб, за допомогою якого наука й культура вмираючої Імперії повинні були зберегтися з початком століть варварства, щоб урешті перетворитися на другу Імперію.

Верісоф кивнув, трохи сумніваючись.

— Усім відомо, що події повинні розвиватися саме так. Але чи можемо ми дозволити собі ризикувати? Чи можемо ми ризикувати теперішнім заради туманного майбутнього?

— Ми мусимо, бо майбутнє не є туманним. Воно було розраховане й розплановане Селдоном. У цьому плані відзначено кожну наступну кризу в нашій історії, та результат кожної з них певною мірою залежить від того, наскільки успішно вдалося впоратися з попередніми. Це лише друга криза, і тільки космосу відомо, який ефект може зрештою спричинити навіть незначне відхилення.

— Але це доволі беззмістовні міркування.

— Годі! У Часовому Сховищі Гарі Селдон сказав, що в кожній кризі наша свобода дій буде обмеженою, залишаючи нам лише один можливий напрямок руху.