TextBook В: Ну, Плессі замкнув мене десь о другій ночі в п’ятницю, і я зразу брикнув спати. Можна сказати, вирубився. Прокинувся десь о четвертій дня, випив три «алка-зельцери» і знову заснув. У мене такий хист — я сплю, доки похмілля не минеться. Шериф Отіс каже, що мені треба дізнатися, як воно в мене виходить, і запатентувати той спосіб. Каже, що я міг би врятувати світ від багато якого болю.
П: Без жодного сумніву, містере Квілен. То коли Ви прокинулися наступного разу?
В: Десь о десятій вечора в п’ятницю. Я добре зголоднів, тож вирішив піти до закусочної та вкинути чогось тримненького.
П: Вас лишили одного у відчиненій камері?
В: Аякже. Я пречудовий хлопець, коли тверезий. Знаєте, одного разу…
П: Просто розкажіть Комісії, що сталося після того, як Ви вийшли з камери.
В: Пожежна сирена завила, от що сталося. Налякала мене до ісусиків. Я не чув, щоб та сирена вила вночі, відтоді, як закінчилася В’єтнамська війна. То я побіг нагору, і, чорти його батька-матері, в кабінеті нікого не було. Тут я кажу собі, чорте грішний, ото вже Плессі за це перепаде. Там завжди має хтось вахтувати на випадок, якщо хтось подзвонить. Тож я підійшов до вікна й визирнув надвір.
П: З того вікна видно школу?
В: Аякже. Вона через дорогу стоїть, за півтора квартала. Коло неї бігали й кричали якісь люди. Отоді я й побачив Керрі Вайт.
П: А Ви бачили Керрі Вайт раніше?
В: Нє.
П: То як же Ви зрозуміли, що то вона?
В: Це важко передати.
П: Ви її чітко бачили?
В: Вона стояла під ліхтарем, коло пожежного гідранта на розі Мейн і Спрінг.
П: І щось сталося?
В: Здається, таки сталося, Бог його зна. Увесь верх гідранта вибухнув на три боки. Вліво, вправо і в небеса.
П: О котрій годині сталася ця… гм… несправність?
В: Десь за двадцять одинадцята. Ніяк не пізніше.
П: Що сталося потім?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Керрі» автора Кінг Стівен на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга. Випускний“ на сторінці 29. Приємного читання.