Розділ «Частина друга. Випускний»

Та блиснула на Керрі очима. На її обличчі задубів страхітливий вираз праведного гніву.

— Бог не може бути осміяний, — прошепотіла вона. — Знай, що гріх твій знайде тебе. Спали її, Керрі! Відкинь сатанинську червінь і спали її! Спали! Спали!

Двері самі по собі махом розкрилися.

— Іди собі, мамо.

Мама посміхнулася. Скривавлені губи зробили посмішку гротескною й недоброю.

— Як Єзавель упала з вікна вежі, так хай буде і з тобою, — сказала вона. — І прийшли собаки й злизали кров її. Так сказано в Біблії! Так…

Її ноги посунулися підлогою, ніби дерев’яні дошки перетворилися на лід. Мама перелякано глянула вниз.

— Припини! — закричала вона.

Уже опинившись у коридорі, вона вхопилася за ручку на дверях і якусь мить за неї трималась, а тоді її пальці зірвалися, хоча за руку нібито ніхто не смикав.

— Мамо, я тебе люблю, — рівно сказала Керрі. — Вибач.

Вона візуалізувала собі, як двері зачиняються, і ті так і зробили, ніби на них вітерець повіяв. Обережно, щоб не зашкодити матері, Керрі забрала уявні руки, якими вона її виштовхала.

За секунду Марґарет загупала у двері. Керрі тримала їх зачиненими, її губи тремтіли.

— Тебе осудять! — шаленіла Марґарет Вайт. — Я вмиваю руки! Я намагалася!

— Пілат казав те саме, — сказала Керрі.

Мати пішла. За хвилину Керрі побачила, як вона віддаляється стежкою й переходить дорогу, прямуючи на роботу.

— Мамо, — тихо сказала Керрі й притулилася лобом до скла.

Із «Вибуху з тіні» (стор. 129):

Перш ніж перейти до детальнішого аналізу самого Випускного, буде корисно підсумувати те, що ми знаємо про особистість Керрі Вайт.

Ми знаємо, що Керрі була жертвою релігійної манії своєї матері. Знаємо, що вона володіла латентним даром телекінезу. Знаємо, що цей так званий «дикий дар» — спадкова ознака, зумовлена геном, рідкісним і зазвичай рецесивним. Ми підозрюємо, що здатність до телекінезу за природою може бути пов’язана з роботою якихось залоз. Ми знаємо, що Керрі принаймні один раз продемонструвала свої здібності в дитинстві, коли відчула на собі крайній ступінь провини й стресу. Ми знаємо, що другий випадок крайнього ступеня провини й стресу стався через інцидент зі знущаннями в душовій. Висувалася гіпотеза (а саме Вільямом Тронбері й Джулією Ґівенс із Берклі) про те, що відродження здатності до телекінезу було спричинене як психологічними факторами (тобто реакцією інших дівчат і самої Керрі на її першу менструацію), так і фізіологічними (тобто початком статевого дозрівання).

Нарешті, ми знаємо, що на Випускному виникла третя стресова ситуація, що спричинила жахливі події, про які ми мусимо повести мову далі. І починати треба з…