TextBook – Та кажу ж, не заробив на похороні! – зареготався батюшка. – Ні, пора спочивати; на завтра служба… – І він позіхнув на все горло. – На добраніч! Піду ще правило читати, – сказав, прощаючись з своїм новим товариством – запасними картьожниками, – і повагом поплівся улицею.
Чи спала ж то ту ніч Телепнева мати? і що снилося старій людині?.. Вона уже добралася додому; горює разом з батьком (котрого скинули з місця) по своєму безталанному Петрусеві. Сумуючи, шепчуть вони таємно обоє: «Лихі люди! лихе товариство!».
Добиралося за північ. Місто спало; огні потухли. У одному тільки здоровенному будинку, посеред міста, світло не вгасало і досі. У великій, розкішно убраній килимами хаті, зігнувшись над столом, сидів товариш прокурора Шестірний і, розбираючи Телепневі бумаги, писав. Коли на яку годину одривався він від писання, щоб передихнути, одкидаючись на спинку стула і зажмурюючи очі, то перед ним одно за одним носились ордена, вище місце… і усміхалося, граючи очима, молоде личенько багачки-жінки… Шестірний і собі усміхався, вилискував своїми тонкими зубами і, забуваючи про неміч, мерщій хапався за перо, і писав-писав… аж перо рипіло-гарчало…
А в тюрмі одно тужила, одно голосила сумна Жукова пісня…
1875 р.
Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Панас Мирний. Вибрані твори» автора Мирний Панас на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лихі люди (Товариші)“ на сторінці 38. Приємного читання.