Скумбрія і ставрида солені. До цієї групи риб належать скумбрія атлантична і далекосхідна, ставрида океанічна. За видами розбирання вони існують нерозбирані, обезголовлені, потрошені, у вигляді спинки і шматків. На розмірні групи цю рибу не_ поділяють. За вмістом солі можуть бути слабосолоні (6-9% включно) і середньосолоні (солі більше 9 до 12% включно), а за якістю 1-го і 2-го сортів.
Скумбрія і ставрида пряного засолу. Асортимент риби цієї групи нагадує асортимент скумбрії і ставриди солених. Скумбрія і ставрида пряного засолу на товарні сорти не поділяються.
Лососі солені. До цієї групи входять сьомга, лосось озерний, балтійський і каспійський. Сьомга поділяється за довжиною на велику і дрібну. Решта видів риб на розмірні групи не поділяється. Риба повинна бути спеціального сьомгового виду розбирання. Поділяється на два товарні сорти: 1-й і 2-й.
Лососеві далекосхідні солені. Риби цієї групи (горбушу, сіму, чавичу, нерку, кету, крім сьомгового засолу) випускають потрошеними з головою і без голови, потрошеними сьомгового різання (для чавичі та великої кети), у вигляді черевної частини, філе-шматків, скибочок. За вмістом солі риба цієї групи поділяється так, як і солена риба, а за якістю – на два товарні сорти: 1-й і 2-й.
В'ялена риба. В'ялені рибні товари – це продукти, одержані шляхом обезводнювання риби або її частин у природних чи штучних умовах. В'ялені рибні товари поділяють на “В'ялену рибу” і “В'ялені баликові вироби”. В'ялена риба, за винятком в'яленого дріб'язку, поділяється на розмірні групи. Вона може бути нерозбираною, потрошеною з головою, потрошеною без голови, обезголовленою, у вигляді пласта з головою і пласта без голови, напівпласта, спинки, поздовжніх половинок, черевної частини, шматків черевної частини. У нерозбираному вигляді випускають воблу, тарань, мойву, кефаль. Залежно від якості в'ялену рибу, крім вобли та дрібної азово-чорноморської тарані, поділяють на два товарні сорти – 1-й і 2-й.
В'ялені баликові вироби одержують з добре вгодованих цінних видів риб: осетрових, лососевих, товстолобика, вусача, нототенії мармурової, оселедців атлантичних і тихоокеанських, пеламіди, скумбрії, палтуса, умбріни, меч-риби та ін. За видами розбирання вироби можуть існувати у вигляді спинки (балика), нижньої частини черевця, поздовжніх половинок, пласта, напівпласта, скибочок. Баликові вироби з осетрових риб поділяють на три товарні сорти (вищий, 1-й і 2-й), з оселедця-чорноспинки, білорибиці й нельми – на два сорти (1-й і 2-й).
Крім в'ялених, випускають також підв'ялені баликові вироби. їх виготовляють із риб, які здатні дозрівати протягом короткого терміну – від 3 до 5 діб. До таких риб належать нототенія мармурова, скумбрія та ставрида океанічні, оселедці атлантичні й тихоокеанські.
Сушена риба – це дуже зневоднений продукт. Сушать її у природних або штучних умовах. Під час сушіння риба не дозріває, тому її використовують для приготування перших страв.
Копчена риба. Копчені рибні товари поділяють на холодного, гарячого і напівгарячого копчення. До групи "Риба холодного копчення" входить більшість видів копчених риб, за винятком сардин, оселедцевих, осетрових та лососевих. Залежно від якості цієї групи поділяють на 1-й і 2-й сорти. "Оселедці холодного копчення" об'єднують більшість видів оселедцевих риб, за винятком сардин та дрібних оселедцевих. "Сардини копчені" – це сардини атлантичні, сардинопс і сардинела. Риба може бути нерозбираною, обезголовленою, у вигляді спинки. "Риби лососеві холодного копчення" об'єднують більшість лососевих риб. За видами розбирання існують нерозбирані, потрошені з головою, у вигляді спинки (балика), черевної частини та скибочок. "Баликові вироби холодного копчення" виготовляють з осетрових (білуги, калуги, осетра, шипа, севрюги) та лососевих риб (білорибиці, нельми). Баликові вироби з осетрових риб бувають у вигляді спинки, черевної частини, поздовжніх половинок. Баликові вироби з лососевих риб – у вигляді спинки і черевної частини. "Ставриду і скумбрію пряно-копчені" випускають у нерозбираному вигляді. "Кіперс" – це продукт зі слабкосоленої жирної риби у вигляді пласта з головою, який коптять холодним способом протягом короткого періоду.
Рибні товари гарячого копчення. "Риба гарячого копчення" за видами розбирання буває нерозбираною, потрошеною з головою і без голови, обезголовленою, зяброваною, у вигляді шматка, філе – шматка, рулету і спинки. "Оселедці гарячого копчення" випускають нерозбираними і зяброваними. "Сардини гарячого копчення" містять сардини європейські, сардинопс і сардинелу. Є нерозбираними і зяброваними. До групи "Риби осетрові гарячого копчення" входять копчені білуга, калуга осетр, севрюга, шип і стерлядь. "Риба дрібна гарячого копчення (копушка)" представлена хамсою, анчоусом, барабулею, кількою, тюлькою, салакою, азово-чорноморською скумбрією і ставридою та іншими рибами довжиною до 17 см. До рибних товарів напівгарячого копчення належать оселедцеві риби, у тому числі дрібні (кілька, салака), сардини, корюшкові та інші [6].
Ікра риб. Цінність ікри обумовлена високим вмістом білків (26- 28%), жирів (14-16%), вітамінів,, мінеральних, ароматичних і смакових речовин. Великим попитом користується ікра осетрових і тихоокеанських лососевих риб, використовується також ікра частикових і деяких океанічних риб. Ікринки мають кулясту форму, колір їх залежить від виду риб : в осетрових він – від сірого до чорного, у лососевих – помаранчово-червоний, в інших – сірувато-жовтий. Залежно від способу обробки і зрілості ястиків, виробляють зернисту, паюсну, пробійну і ястичну ікру, а за видом упаковки – баночну і бочкову.
Ікра з осетрових і лососевих риб – зерниста, паюсна і ястична, за видом упаковки – баночна, баночна пастеризована, бочкова. Зернисту ікру готують зі зрілих ястиків свіжовиловленої риби. Ястики миють і пробивають крізь сита-грохотки для відділення ікринок. Пробиту ікру сортують за пружністю ікринок, розміром, промивають від слизу, крові, оболонок і піддають засолу.
Окрім солі, в більшості випадків використовують і консерванти. Від солоної ікри відокремлюють тузлук і віддають її на упаковку. Баночну зернисту осетрову ікру фасують у жерстяні банки масою нетто до 2 кг. На місце стику кришки з банкою надягають гумове кільце, щоб всередину упаковки не попадало повітря. Баночну пастеризовану ікру фасують у скляні баночки масою нетто 28, 56 і 112 г, герметично укупорюють і пастеризують за температури 60° С. Бочкову ікру упаковують у дубові заливні бочки, покриті всередині парафіном місткістю до 50 л.
Ікра зерниста осетрових риб баночна повинна бути у всіх гатунках одного виду риб і одного способу консервування, мати зерно одного розміру: велике або середнє – у вищому ґатунку, велике, середнє або дрібне – в 1-му і 2-му. Колір природний, рівномірний: у вищому гатунку – від світло- до темно-сірого, в нижчих – до чорного з допуском різниці в кольорі ікринок.
Ікринки повинні легко відділятися одна від одної. У 1-му гатунку може бути вологувата або густувата консистенція і слабкороздільні ікринки; у 2-му – консистенція волога і густа, а під час розділення ікринок може частково порушуватися оболонка. У 1 – му гатунку допускається присмак "травички", у 2-му – гострота і сторонні природні присмаки ("травички", мулистий). Масова частка кухонної солі в усіх сортах – від 3,5 до 5%. Не допускається наявність сторонніх домішок.
Паюсна ікра готується з ослабленого зерна, підданого засолу, а потім піддається легкому пресуванню для відділення тузлука. Фасують у скляні банки по 60 і 120 г, жерстяні – до 2 кг або упаковують у дубові бочки. У паюсній ікрі осетрових риб повинні бути однорідна консистенція середньої м'якості, однорідний темний колір, властивий аромат, смак може бути із злегка відчутною гіркотою. Тільки у 2-му гатунку допускається ікра різних відтінків, неоднорідна за консистенцією, зі слабким запахом жиру, що окислюється, гіркотою, присмаком мулу і "травички". Масова частка кухонної солі у вищому сорті не більше 4,5; у 1-му – 5% і 2-му – 7%. Масова частка вологи в ікрі усіх сортів не повинна перевищувати 40%. Ястичну ікру готують з недостиглих або перезрілих ястиків. Великі можуть розрізати на шматки завдовжки 15- 20 см. Після засолу і набрякання тузлука ястичну ікру упаковують у бочки або жерстяні банки по 2 кг. За смаковими властивостями ястична ікра значно поступається паюсній і зернистій.
Червону ікру готують зі зрілих ястиків тихоокеанських лососів: кети, горбуші, нерки, кижуча, сіми, чавичі. Ікру отримують і з інших лососевих риб, але вона може бути з гіркотою і менш вираженим ароматом. Лососева ікра випускається зернистою, інша – ястичною.
Ікра зерниста і паюсна осетрових риб випускається Вищим, 1-м і 2-м гатунком; ікра зерниста лососевих риб – 1-м і 2-м гатунком; ікра ястична осетрових риб – без поділу на гатунки. Не класифікують також на сорти ікру зернисту пастеризовану баночну та ікру малосольну добірну зернисту.
Асортимент ікри прісноводих і океанічних риб – ікра оселедців, палтуса, тріски, минтаю, нототенії, щуки тощо. Пробійна ікра виходить за типом зернистої. Пастеризована – це пробійна ікра, фасована в банки невеликою масою (220, 350 г) і піддана пастеризації за температури 70 °С.
До дефектів цих видів ікри відносять гостроту смаку, гіркоту, запах "травички", мулу, цвіль, лопанець тощо. Гострота – це слабо виражений кислуватий присмак, що вказує на початок псування ікри. Гіркота – стійке відчуття гірко-пекучого смаку як наслідок окислювального псування жиру. Він властивий паюсній ікрі за підвищених температур зберігання.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія приготування страв і харчових продуктів із риби і морепродуктів» автора Сирохман І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рибні товари і продукти з переробленої риби та морепродуктів“ на сторінці 2. Приємного читання.
