Запропонований швидкий і недорогий метод на основі спектроскопії імпедансу в якості альтернативного підходу для розділення свіжого лосося і лосося після циклу заморожування-розморожування.
Різниця між різними зразками лосося визначена за такими параметрами: вологість, загальний вміст азотистих летких основ, pH, параметри структури К1 або загальна кількість мікроорганізмів.
Тип процесу заморожування, час зберігання і число циклів заморожування не впливали на фізико-хімічні параметри риби, за винятком водоутримувальної здатності, яка значно знижувалась, порівняно зі свіжою рибою.
Автори роблять висновок, що за даними спектроскопії імпедансу неможливо встановити різницю за кількістю циклів заморожування, але вона може бути придатна для визначення параметрів риби для заморожування [12].
Розроблений сендвічевий твердофазний імуно-ферментний аналіз для визначення рибного білка в оброблених продуктах харчування з використанням моноклонального антитіла. Реакційна здатність склала 22,6-99,0%. Межі виявлення і квантифікації білка досягли 0,23 і 0,70 мкг/г зразка харчового продукту. Відтворюваність даних становить 69,4-84,8%, а відносні стандартні відхилення <10,5% [13].
Для визначення специфічних пептидів у різних морепродуктах Ortea Ignacio проводив аналіз протеомікса. Запропонована методика використовує трипсинове розщеплення з високоінтенсивним сфокусованим ультразвуком для надшвидкого отримання, розділення пептидів та ідентифікації за допомогою капілярної рідинної хроматографії зі зворотними фазами у поєднанні з іонною сіткою, що працює в умовах сканування в режимі моніторингу заданих іонів. Описаний метод придатний для оцінки харчових продуктів.
Дослідження проводили з метою оцінки метода диференціальної скануючої калориметрії (ДСК) в якості швидкого аналітичного інструмента для диференціації морських лящів, що піддавалися стресу під час лову і зберігалися в різних умовах.
На рибу впливали різні стресові стани: глибока анестезія (малий стрес) і скраплювання неводом (високий стрес).
Риби розміщували у суспензію льоду із соленою водою і потім зберігали на льоду протягом 7 днів.
Додатково рибу, що піддавалася глибокому стресу, заморожували за температури мінус 20 °С, після чого проводили цикл заморожування /розморожування.
Спинну м'язову тканину аналізували методом ДСК, визначали активність катепсинів і втрати рідини.
Методом ДСК можна було диференціювати свіжу, заморожену і розморожену/повторно заморожену рибу, а втрати рідини і активність катепсину В були добрими показниками, які допомагали відрізнити свіжу рибу від замороженої.
Стрес, що діяв на рибу в процесі лову, мало впливав на зміни ентальпії міозину і актину, але більш низьке відношення ΔΗ актин/міозин було визначено для риби, яка випробувала малий стрес, ймовірно тому, що інтенсивна фізична дія до забою риби сприяла частковій денатурації м'язового міозину [14].
Із м'язів риби виділені та ідентифіковані ароматичні пептиди з використанням "електронного носа". Пептидні фракції з водних екстрактів із м'язів очищували методом ультрафільтрування і гельової хроматографії. Одну з отриманих фракцій додатково фракціонували методом високоефективної рідинної хроматографії.
Встановлені пептидні фракції зі солодким смаком і смаком умамі. Дослідили склад і послідовність амінокислот пептидів з характерним смаком і ароматом з використанням тандемної мас-спектрометрії [15].
Досліджений кількісний склад летких сполук окислювально-гідролітичної деструкції білкових і жирових компонентів, що накопичуються в результаті комплексу хімічних і біохімічних реакцій, які проходять у продуктах теплової переробки риби за умов їх спільної присутності, а також впливу наявності органічної оцтової кислоти різної концентрації на зміну кількісного складу летких сполук білкової і ліпідної складової [16].
Запропоновані хромато-мас-спектрометричні визначення форм миш'яку в морепродуктах. Вивчені умови екстракційного вилучення сполук миш'яку з використанням різних реагентів, а також мікрохвильової та ультразвукової екстракції. За оптимізованих параметрах вилучення, розділення і визначення проаналізовані зразки, закуплені в торговельній мережі.
Методом мас-спектрометрії з індуїсти вно-зв'язаною плазмою був визначено загальний вміст миш'яку, який склав 13,6±2,71 мг/кг сухої маси.
Встановлено, що вміст арсеніту в дослідному зразку складає 0,88± 0,05 мг/кг, арсенату – 0,28±0,05 мг/кг, монометиларсинової та диметиларсинової кислот – 0,71±0,06 і 0,69±0,21 мг/кг, відповідно, арсено- бетаїну-10,3±0,51 мг/кг [17].
Проведений ферментативний гідроліз морепродуктів для виділення сполук миш'яку зі зразків з використанням обробки в ультразвуковій водяній бані з енергією УЗ 35 кГц. В якості протеолітичного ферменту для проведення ферментативного процесу за короткий період часу (від 4 до ЗО хв.) взятий пепсин. Ферментативний екстракт надалі піддавали очищенню на основі твердофазної екстракції.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія приготування страв і харчових продуктів із риби і морепродуктів» автора Сирохман І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сучасні методи контролю якості та безпечності рибних і морепродуктів“ на сторінці 2. Приємного читання.
