Патентується спосіб виробництва рибних формованих виробів гарячого копчення з шинковою структурою, що передбачає підготовку сировини, її подрібнення, змішування з комплексною харчовою добавкою, формування, термообробку, охолодження і зберігання, відрізняється тим, що в якості сировини беруть тушку і філе зі шкірою прісноводних і/або морських риб і сушену ламінарію, попередньо подрібнену й оброблену 10%-ним розчином коптильного ароматизатора у співвідношенні 1:2 відповідно, протягом 2-3 год. У цьому випадку тушку пропускають на сепараторі з отриманням однорідної рибної маси, а філе зі шкірою нарізають на шматочки масою не більше 20 г, всі отримані інгредієнти змішують протягом 3-5 хв. з комплексною харчовою добавкою і водою. Отриманий напівфабрикат скеровують на дозрівання за температури від 0 до 5 °С протягом 12-24 год., а після закінчення у напівфабрикат вносять спеції, проводять осадку, до термообробки його обробляють коптильним ароматизатором імерсійним способом, причому в процесі термообробки напівфабрикат підсушують за температури 50-60 °С протягом 10-15 хв. і проварюють за температури 100-105 °С протягом 70-120 хв. з подальшим поступовим охолодженням і зберіганням. Співвідношення рибної маси, шматочків і ламінарії беруть 1:1:0,02-2:1,5:0,03 відповідно [40].
Запропоновано вдосконалення технології ікри ляща гарячого копчення шляхом використання рідких коптильних середовищ, збагачених фітопарафармацевтиками. Для цього вивчені різні способи приготування нових коптильних рідин, досліджений якісний і кількісний склад фенольних сполук, доведена безпечність за вмістом поліциклічних ароматичних вуглеводів. Показана висока якість ікри ляща гарячого копчення, приготовленої з використанням збагачених коптильних середовищ. Виявлений характер динаміки органолептичних і фізико- хімічних показників, залежно від тривалості зберігання копченої ікри, вивчений якісний і кількісний склад жирних кислот його ліпідів [41].
Вивчений взаємозв'язок використовуваних технологій отримання копчених рибних продуктів і мікробіологічного складу готової продукції. Визначено, що коптильна рідина "Сквама-2" не містить мікроорганізмів і є пагубною на мікроорганізми; в готовій продукції бактерій не виявлено. Показано, що на високу антисептичну дію коптильної рідини "Сквама-2" безпосередньо впливає концентрація фенолів і кислот. Чим вищий вміст фенолів і кислот у коптильній рідині, тим вища її антисептична дія. Визначено, що копчена риба, виготовлена бездимним способом, обсіменяється під час зберігання повільніше, ніж виготовлена димовим способом [42].
Результати проведених досліджень показали, що упаковка риби гарячого коптіння в умовах модифікованого газового середовища може стати альтернативою вакуумної упаковки. Одним із суттєвих переваг МГС при існуючих санітарних вимогах – більш активне пригнічення життєдіяльності мікроорганізмів, що визначаються як КМАФАМ, показника, який є досі основним критерієм для переведення продукту в категорію неякісного товару [43].
Представлені результати експериментального дослідження в галузі низькотемпературної обробки риби гарячого коптіння. Сировиною були взяті вугор, короп і форель райдужна, заморожені кріогенним способом. Результати досліджень дозволяють дійти висновку, що використання рідкого і газоподібного азоту для заморожування риби гарячого копчення подовжує термін її подальшого холодильного зберігання зі збереженням високої якості та гігієнічної безпечності продукту [44].
В'ялені рибні товари. Формування якості в'яленого делікатесного рибного філе базується на використанні в ароматизованому посолі рибного філе водної витяжки з чорного перцю і горілки. Завдяки цьому отримано продукт не тільки з покращеними смако-ароматичними властивостями, що було підтверджено результатами дегустацій, але й збільшено на 7 діб термін зберігання (21 доба за температури 0-5 °С під вакуумом), порівняно з діючою технологією (14 діб за температури 0-5 °С під вакуумом) [45].
Запатентований спосіб приготування в'яленої риби, що включає розбирання риби, посол, сушку. Відрізняється тим, що під час розбирання з риби знімають шкіру, а сушку риби здійснюють за швидкістю обдування повітрям від 0,1 м/с до 5,0 м/с. У цьому випадку рибу спочатку сушать за температури повітря від 0 до 10 °С і відносної вологості повітря 100% протягом 4-6 год., потім сушать сухим повітрям з температурою від 0 до 10 °С протягом 8-12 год.; кінцеву сушку ведуть сухим повітрям з температурою від 15 до 30 °С до вмісту вологи у готовому продукті не більше 45%. Після сушки в готовий продукт вносять спеції і/або смакові добавки [46].
Спосіб включає розбирання охолодженої до температури від 0 до мінус 2 °С риби на філе. Філе ін'єкціонують соляним розчином до масової частки кухонної солі в філе 3-5%. Потім проводять сухий посол і витримують не менше 2 год. за температури від 0 до мінус 7 °С. Філе підв'ялюють за температури 22-27 °С протягом 4-8 год., порціонують на філе-шматки і в'ялять за температури 22-27 °С протягом 8- 12 год. Над поверхнею продукту розпилюють натуральний антиокислювач і в'ялять за температури 22-27°С протягом 12-20 год. [47].
Обгрунтовано види і раціональне дозування структуроутворювачів для отримання фаршевого напівфабрикату, який скеровують на в'ялення з добрими формувальними властивостями. Внесення альгінату натрію або карагинану у кількості 0,2% до маси фаршу забезпечує формування напівфабрикату за низького вмісту фракції солерозчинних білків. Досліджений процес зневоднення формованих рибних напівфабрикатів. Встановлено, що внесення альгінату натрію або карагинану в кількості 0,5% до маси фаршу дозволяє отримати продукцію з рівномірною структурою і не впливає на активність води, що дуже важливо з точки зору безпечності готового продукту [48].
Досліджено вплив посолу дієтичною сіллю на параметри зв'язування вологи, структурно-механічні властивості, мікроструктурні характеристики і мікробіологічні показники солених в'ялених риб. Показано, що іони калію і натрію по-різному впливають на осмотичне і адсорбційне зв'язування вологи в м'язовій тканині риб, що відображається на її мікроструктурі та структурно-механічних характеристиках [49].
В результаті проведених досліджень встановлено, що однією із можливостей отримання формованих рибних виробів з ароматом і смаком дозрілої в'яленої продукції для деяких видів риб, є інтенсифікація дозрівання додатковим введенням ферментів. У разі неможливості отримання смаку й аромату в'яленої риби інтенсифікацією дозрівання, ймовірно, слід використовувати смако-ароматичні добавки. Автори вважають, що використання стевії в якості смакової добавки сприяє гармонічності смаку в'яленої формованої продукції [50].
Уточнено вплив теплової обробки в процесі зневоднення на показник АW. Визначено зміни Aw у процесі зневоднення фаршу путасу з природним значенням хлористого натрію і з введенням солі у кількості 2% від маси фаршу. Встановлено, що температура зневоднення у визначених межах не впливає на Aw. Характер змін Aw при зневодненні несоленого фаршу аналогічний. Тому вибір температури сушки можна визначати технологічними властивостями сировини, бажаними органолептичними властивостями, а не безпечністю продукту під час зберігання. Проведені роботи з визначення Aw в процесі зневоднення показали, що, ймовірно, показник концентрації солі у м'язовому соку є більш вагомим для отримання стійкої під час зберігання зневодненої риби, ніж масова частка солі [51].
Розроблені експериментальна установка для сушки сировини і методика проведення дослідів. Отримані дані з кінетики сушки окуня, залежно від різних параметрів процесу. Під час сушки визначальними чинниками є температура і вологовміст повітря в установці. Методом планування експерименту отриманий їх взаємозв'язок з темпом зневоднення окуня у вигляді поліному другого порядку [52].
З метою розробки раціональних режимних параметрів сушки вторинної сировини (оваріальна рідина риб осетрових порід), для їх подальшої рекомендації до впровадження на промислових підприємствах, сплановані й проведені експериментальні дослідження кінетики конвективної розпилювальної сушки і дана оцінка впливу основних чинників на інтенсивність процесу. Дослідження проводились на дослідно-промисловій сушильній установці Ohkawara Kakohki OL/OC-L8 [53].
Сухі рибні продукти. Вивчена можливість отримання сухої рибної основи з малоцінних продуктів розбирання риб (товстолобика і тріски): голів, плавників, хвостів, хребтових кісток, луски і шкіри. Рибні відходи піддавали вакуумно-сублімаційній або конвективній сушці. Вакуумно-сублімаційну сушку проводили шляхом випаровування льоду, за рахунок підведеного до нього тепла і подання необхідного тиску. Закінчення процесу сушки визначали за досягненням рівноважної концентрації вологи у продукті, рівноважна концентрація у дослідному продукті досягалась після 6 год., при цьому кінцева вологість склала 8,7%. Конвективну сушку для отримання сухої рибної основи проводили за невисокої температури, шляхом випаровування вологи, що міститься у сировині, за рахунок підведеного до нього тепла. Процес сушки вважали завершеним з досягненням рівноважної концентрації вологи у продукті. Рівноважна вологість встановлювалась після 90 хв. сушки, а вологість продукту становила 8% [54].
Досліджена можливість отримання сухої основи для приготування перших страв із малоцінних продуктів розбирання прісноводних риб. Вивчений хімічний, амінокислотний, жирнокислотний, вітамінно-мінеральний склад отриманої сухої рибної основи. Визначені її технологічні характеристики за різних способів термічної обробки [55].
Продукт, отриманий шляхом лужної екстракції, осадженням і сублімаційної сушки, містив (%): 90 білка, 0,53 жиру і 1,44 золи. Порошок багатий натрієм, калієм, кальцієм і магнієм, але їх вміст нижчий, ніж у фарші. Дослідили склад, адсорбційні, емульсійні та піноутворюючі властивості білка, порівняно з білковим концентратом із соєвих бобів, білковим ізолятом і сухим яєчним білком. Вивчені характеристики гелів, отриманих із рибного білка [56].
Досліджено вплив концентрації солі й температури сушки на якість продукту і рівень утворення гістаміну в рибі ханос. Встановлено, що за такого методу сушки збільшення концентрації солі в діапазоні 0-15% приводить до зниження кількості аеробних бактерій, коліформ, активності води, вологості, летких азотистих сполук і вмісту речовин, що взаємодіють з тіобарбитуровою кислотою (ТБК). Продукт приготовлений шляхом сушки холодним повітрям, мав вищу якість, ніж висушений іншим способом, зокрема за вмістом речовин, що взаємодіють з ТБК [57].
Встановлено, що за фізико-хімічними показниками і біологічною цінністю оваріальна рідина доместицірованих і вирощених в аквакультурі видів і гібридів осетрових риб суттєво не відрізняється, що дозволяє проводити заготівлю сировини, використовуючи суміш оваріальної рідини. Встановлено перевагу сублімаційної та розпилювальної способів сушки, порівняно з вакуумною, ІЧ-піносушкою, завдяки яким отримують сухі концентрати високої біологічної цінності із вмістом всіх незамінних амінокислот, водорозчинних вітамінів групи В і вітаміну С, макро- і мікроелементів. Обгрунтовані консерванти і їх концентрації, що дозволяють вдвічі збільшити термін зберігання оваріальної рідини осетрових риб [58].
Представлені результати експериментально-аналітичних досліджень статики процесу сушки оваріальної фізіологічної рідини риб осетрових порід для подальшої організації промислового виробництва ікорного золю. Рекомендовано технологічні стадії з переробки, фасування і упаковки виконувати оперативно, з урахуванням відносної вологості повітря робочих зон, оскільки ікорний золь розпилювальної сушки належить до порошків з високим ступенем гігроскопічності [59].
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія приготування страв і харчових продуктів із риби і морепродуктів» автора Сирохман І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сучасні проблеми соління, коптіння, в'ялення і сушіння риб і морепродуктів“ на сторінці 3. Приємного читання.
