• веретеноподібні або торпедоподібні (окуневі, тріскові, лососеві, скумбрія, тунець, макрель тощо);
• стрілоподібні (річкова щука, сарган, сайра);
• сплющені (камбалові, лящ, густера);
• змієподібні (вугор, мінога).
Щільність (співвідношення маси риби до об'єму) риби різко змінюється в процесі її обробки, як правило, у бік збільшення. Жива та свіжа риба має щільність близько 1000 кг/м3. Невеликі відхилення від цього середнього показника зумовлені розбіжностями в жирності тканин різних видів, розмірів риби, стані тканин.
Під час заморожування вода в тканинах риби перетворюється на лід, збільшується в об'ємі, проте її маса не змінюється. Отже, щільність риби від цього зменшується. Зменшення або збільшення щільності риби в ході її обробки може бути показником змін, які в ній відбуваються, що є важливим для вибору способу її подальшої обробки (наприклад, під час соління та ін.)
Об'ємна маса – співвідношення маси риби до її об'єму, яку вона займає за вільного статистичного заповнення місткості.
Насипна маса залежить від розмірів риби (чим вона дрібніша, тим більше насипна маса), стану тканин, форми тіла риби і складає від 0,7 до 0,98 т/м3.
Під терміном "масовий склад" мається на увазі співвідношення маси окремих частин тіла риби, які одержують після її МКО.
Теплопровідність – здатність риби проводити тепло у процесі нагрівання або охолоджування характеризується коефіцієнтом тепло провідності λ, який вказує на кількість тепла (у Дж), яке проходить за одиницю часу через одиницю поверхні шару риби певної товщини за різниці температур поверхневих шарів на І °С. Теплопровідність залежить від хімічного складу риби. Чим більший вміст води, тим вищою є теплопровідність.
Температуропровідність – швидкість зміни температури тіла риби під час нагрівання або охолодження. Для практичних цілей важливо знати, як швидко змінюється температура в точці тіла риби, яка є найбільш віддаленою від її поверхні. Температуропровідність залежить від теплоємності, теплопровідності і щільності матеріалу.
Під структурно-механічними властивостями риби мають на увазі опір тканин риби стисненню, різанню, здатність зберігати структуру під час різних механічних дій. Структурно-механічні властивості змінюються в ході МКО риби (особливо, у процесі подрібнення її м'язової тканини).
Відомо, що окрім хімічного складу сировини, на обгрунтування її технологічного використання впливає і морфологічна будова
Найціннішою частиною тіла гідробіонтів, у технологічному аспекті, є м'ясо, яке утворюється поєднанням м'язової, жирової, сполучної та опорної тканин, а також судинних систем. У риб поперечносмугасті м'язи тіла поділяються на три групи: тулуб, голова, плавники.
Основна маса м'язів розташована на тулубі симетрично уздовж хребта у вигляді двох бічних м'язів. Великий бічний м'яз розташований, як правило, вздовж бічної лінії. Горизонтальна перегородка зі сполучної тканини поділяє її на надосьову, або спинну і підосьову, або черевну частини. М'яз містить численні W-подібні сегменти – міотом, розділених між собою міосептами із сполучної тканини. Кількість міотом відповідає кількості хребців, а їх розміри зі змінюються за довжиною риби (рис. 4.6).
Рис. 4.6. Будова м'язів риб (поперечний розріз): 1 – м'язові волокна; 2 – поперечні септи (міосепти); 3 – міотоми; 4 – повздовжні септи
Таблиця 4.1
Хімічний склад м'язової тканини пелагічних видів риб
| Вид риби | М'язи | Вміст, % | |||
| води | білків · N•6,25 | ліпідів | золи | ||
| Оселедець | Червоні | 57,8 | 15,5 | 28,2 | 1,30 |
| (Clupea harengus) | Білі | 74,0 | 22,0 | 13,0 | 1,40 |
| Скумбрія | Червоні | 54,2 | 14,9 | 29,7 | 1,18 |
| (Scomber scombrus) | Білі | 65,5 | 21,2 | 13,1 | 1,24 |
| Палтус | Червоні | 62,0 | 11,3 | 27,0 | 0,82 |
| (Hippoglossus hippoglossus) | Білі | 77,4 | 14,5 | 7,0 | 1,10 |
Колір великого бічного м'яза – від білого до яскраво-сірого, оскільки його волокна не містять міоглобіну. Бічний підшкірний м'яз (m. rectus lateralis) розташований уздовж бічної лінії. У більшості видів він виразно сепарований від міотомів, а в деяких видів (меч- риба, марліни та ін.) – "вростає" у світлу мускулатуру і практично не відділяється від неї навіть після теплової обробки, коли зв'язок бурого м'яза з міосептами послаблюється за рахунок гідролізу білків сполучної тканини. На відміну від білого м'яза, бічний підшкірний м'яз характеризується високим вмістом міоглобіну, що міститься у саркоплазмі, та додає м'язу червоний колір.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Технологія приготування страв і харчових продуктів із риби і морепродуктів» автора Сирохман І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕХНОЛОГІЯ СТРАВ ІЗ РИБИ ТА НЕРИБНИХ МОРЕПРОДУКТІВ“ на сторінці 3. Приємного читання.
