Основою подальшого птахівництва є впровадження комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів, удосконалення технології, селекційної справи, забезпечення високоякісними кормами, раціональне використання відходів, налагодження прямих зв'язків з торговими організаціями.
Інноваційні технології вирощування птиці дають можливість в досить короткий період вирощування отримати доросле поголів'я, яке не лише годне для забою (тобто для виробництва м'яса), але і для репродукції (для отримання нового покоління).
Птахівництво - є найприбутковішою галуззю з виробництва м'яса, тому що має короткий термін вирощування (1,5-2 місяці), потребує менших затрат при виробництві порівняно з скотарством і свинарством, користується великим попитом у населення (м'ясо птиці найкраще засвоюється організмом людини і містить при цьому всі незамінні амінокислоти).
Вівчарство - найменш інтенсивна галузь тваринництва, що розвивається переважно на дешевих пасовищах і грубих кормах з незначним витрачанням концентрованих кормів. У структурі продукції тваринництва на вівчарство припадає в середньому 2 відсотки.
В Україні основною зоною вівчарства є степові області, де зосереджено близько 2/3 всього поголів'я овець і виробництва вовни. У степових областях вівчарство має тонкорунну і напівтонкорунну спеціалізацію, а в лісостепових, поліських та гірських - м'ясо-вовняну.
Україна не є провідною країною з вирощування овець. В останні роки було забито на м'ясо лише 2 млн голів на рік. Виробництва м'яса в нашій країні з кожним роком зменшується, тис. т.: 1994 р. - 44; 1996 р. - 32; 2000 р. - 19; 2005 р. - 15; 2009 р. - 14.
Заготівлю м'яса та його переробку здійснюють переважно підприємства м'ясної промисловості. Основним типом таких підприємств є м'ясокомбінат, де поєднується забій худоби, її первинна і вторинна переробка, виробництво м'яса і м'ясопродуктів, м'ясних напівфабрикатів і консервів, жирів, тваринних кормів, медичних препаратів тощо. Спеціалізовані підприємства - м'ясопереробні та ковбасні комбінати - виробляють м'ясопродукти лише з м'яса, що надходить з м'ясокомбінатів. Заготівлю м'яса у населення на комісійних засадах здійснює споживча кооперація, підприємства якої виготовляють в основному ковбасні вироби і копченості, м'ясні напівфабрикати.
Найбільші м'ясокомбінати розміщені в Києві, Вінниці, Черкасах, Чернігові, Житомирі, Дніпропетровську, Донецьку, Харкові, Полтаві. Ковбасне виробництво переважає в Києві, Одесі, Донецьку.
1.4.2. Ринок і ресурси молока і молочних товарів
Молоко і молочні товари (сири, вершкове масло, молочні консерви і сухі молочні продукти, морозиво, кисломолочні продукти і ін.) мають велике значення в харчуванні людей.
Молоко - це біологічна рідина, яка виробляється молочними залозами самок ссавців. У коров'ячому молоці міститься 85-89 % води, 2,9-4,1 % білків, 2,5-5,0 % жиру. Жири, білки та лактоза молока добре засвоюються організмом людини (на 95-97 %).
Виробництво молока і молочних продуктів є однією із важливих галузей сільського господарства.
Молокопродуктовий комплекс - взаємопов'язана система підприємств з виробництва молока, його промислової переробки та обслуговування цих підприємств. Основою молокопродуктового комплексу є молочне скотарство. Від рівня і масштабів його розвитку залежать масштаби виробництва і, певною мірою, спеціалізація підприємств молочної промисловості. До складу останньої входять: маслосироробна, молочноконсервна галузі та виробництво продукції з незбираного молока. Основна продукція: масло, сир, молочні консерви, продукція з незбираного молока, сухе молоко, морозиво тощо.
В країнах СНД найбільше молочних корів є в Росії та Україні. Однак з року в рік їх чисельність катастрофічно зменшується. В період з 1990 р. по 2000 р. кількість цих тварин зменшилась з 10,1 млн голів до 6,2 млн голів. Станом на 2005 рік поголів'я молочних корів в Україні становить 4,3 млн голів, але за кількістю їх наша країна посідає 5 місце у світі після Індії, Бразилії, Росії та Мексики.
Починаючи з 1991 року обсяги виробництва вершкового масла в Україні з кожним роком зменшуються. В 2005 році в країні продуковано 95 тис. т. цієї продукції (в порівнянні з 1990 р. - 444 тис. т., 1998 р. - 110 тис. т.).
В Україні виробництво сирів в останні роки почало повільно збільшуватись, хоча світове виробництво сирів набирає швидко обертів. Обсяги виготовлення сирів в Україні в 1990 році становило 194 тис. т.; 1996 році - 60 тис. т.; 1998 році - 44 тис. т.; 2005 рік - 48 тис. т.
Виробництво сухого молока в країні настільки низьке, що його не вистачає для потреб населення України, тому основна кількість сухого молока завозиться з Росії і Німеччини.
Виготовлення молочних консервів знаходиться в межах потреб населення, але якість їх з кожним роком знижується, тому що виробники для здешевлення продукції замінюють молочний жир рослинним, при цьому погіршується не тільки смак, але і всі поживні властивості.
В Україні переробкою молока займаються переважно середні та великі підприємства молокопродуктового комплексу потужністю 25-250 т переробки молока за зміну. Розвивається спеціалізація виробництва та його концентрація. Виробництво масла зосереджено в основному на 107, твердого сиру - на 18, молочних консервів і сухого молока - на 48 заводах.
Територіальна спеціалізація молокопродуктового комплексу за підгалузями сформувалася залежно від наявності ресурсів молока, його якості та особливостей розміщення населення. Підприємства з виробництва масла, твердих сирів, молочних консервів, сухого молока розміщені здебільшого у сільськогосподарських регіонах з високим рівнем розвитку молочного тваринництва.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ринок і ресурси споживчих товарів» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „1.4. РИНОК І РЕСУРСИ ПРОДУКТІВ ТВАРИННИЦТВА, РИБИ І РИБНИХ ТОВАРІВ, ПРОДУКТІВ БДЖОЛЯРСТВА“ на сторінці 2. Приємного читання.