Розділ «1.3. РИНОК І РЕСУРСИ РОСЛИННИХ ОЛІЙ, ВИНОГРАДУ І ПРОДУКТІВ ЙОГО ПЕРЕРОБКИ, ТЮТЮНУ ДЛЯ ПРОМИСЛОВОЇ ПЕРЕРОБКИ, ХМЕЛЮ І ПРОДУКТІВ, ЩО З НЬОГО ВИГОТОВЛЯЮТЬ»

Виноград - це гроно, що складається із стрижня, від якого відходять гребені з плодоніжками і ягодами. Грона має різну щільність (щільна, рихла) і величину (маленькі, середні, великі і дуже великі).

Вирощування і переробкою винограду займається виноградноп-родуктовий комплекс.

До складу винограднопродуктового комплексу України входять виноградарство, промислова переробка винограду, а також виробництва, що обслуговують ці галузі. Кінцевою продукцією комплексу є свіжий виноград, виноградні вина, виноградний сік, коньяки, які виготовляють з технічних сортів винограду. З відходів виробництва отримують кормове борошно, оцет, виноградну олію, дріжджі, спирт, виннокам'яну кислоту, дубильні речовини, органічні добрива тощо.

Базовою галуззю цього спеціалізованого комплексу є виноградарство. Його розвитку в Україні сприяють ґрунтово-кліматичні умови Автономної Республіки Крим, Одеської, Миколаївської, Херсонської та Закарпатської областей, де зосереджено понад 90 відсотків загальної площі виноградників. Всього в Україні під цією культурою зайнято близько 176 тис. га.

Виноград погано транспортується, тому виробництва первинної його переробки розташовані поблизу сировинних баз. Промислову переробку винограду здійснюють в основному спеціалізовані заводи. Підприємства з виробництва коньячного спирту розміщені поряд з заводами первинної переробки, тобто в районах вирощування винограду. Заводи вторинного виноробства і шампанських вин діють як в районах виноградарства (Массандра, Новий Світ, Севастополь), так і в районах споживання готової продукції (Одеса, Київ, Донецьк).

Подальший розвиток комплексу пов'язаний з переорієнтуванням його базової галузі на вирощування винограду для споживання переважно у свіжому вигляді при скороченні переробки на вино та виноматеріали.

1.3.3. Вирощування тютюну і виробництво з нього сигарет, цигарок, курильного тютюну і махорки, а також одержання нікотинових препаратів, лимонної та яблучної кислот

1.3.4. Вирощування хмелю для пивоваріння і виробництво з нього дріжджів, лікарських препаратів та косметичних засобів, лаків і фарб

Хміль - це рослина рід багаторічних трав'янистих рослин родини коноплевих. Всі види хмелю швидко ростуть, стебло гранчасте, до 6 м завдовжки. Цвіте у червні - серпні. Плід - яйцеподібний стиснений, білувато-сірий горішок, дозріває у вересні.

Суцвіття хмелю містять хмеледубильну кислоту, камедь, алкалоїд, лупулін, смоли, флавоноїди, вітамін А та С. Молоді пагони й листки хмелю використовують для салатів і зелених борщів.

"Шишки" хмелю містять ефірну олію, гіркі речовини, холін, аспарагін, органічні кислоти, смоли, жовтий пігмент, алкалоїдоподібні речовини з наркотичною дією.

Хміль вирощують як сільськогосподарську культуру здебільшого для пивоварної промисловості, вирощування хмелю називається хмелярством.

Лупулін хмелю перешкоджає розвиткові патогенних мікроорганізмів, інші аналоги гірких кислот хмелю мають антибактеріологічні властивості.

Вирощуванням і переробкою хмелю в нашій країні займається хмелепромисловий комплекс.

Хмелепромисловий комплекс - це взаємопов'язана сукупність підприємств і організацій, діяльність яких зосереджена на вирощуванні, обробці, транспортуванні, зберіганні та використанні хмелю. Базовою галуззю цього комплексу є хмелярство. До хмелепромислового комплексу належать також підприємства, що постачають сільськогосподарську техніку, хмелесушарні тощо.

Хміль є цінною сировиною для пивоваріння. Хміль є обов'язковою складовою пива, тому головним споживачем хмелю є броварна промисловість. Не зважаючи на ріст світових обсягів виробництва пива, виробництво хмелю скорочується. Це пов'язують з олігополізацією броварної промисловості, наслідком якої є низька ціна на сировину.

Крім того, його використовують для виготовлення дріжджів, лікарських препаратів та косметичних засобів, лаків, світлостійких фарб.

В суміші з деякими іншими речовинами хміль можна використовувати як антисептик при зберіганні плодів та овочів. Бджоли збирають з хмелю пилок, іноді медяну росу.

Стебла хмелю дають світло-буре міцне волокно, придатне для грубої пряжі та мотузок. їх використовують також для плетіння, як підв'язувальний матеріал у садівництві, для виробництва низьких сортів паперу. Добрі якості має картон, виготовлений з хмельової дробини і паперових відходів.

Хміль є важливою сільськогосподарською культурою, цінною сировиною для харчової та парфумерної промисловості, фармакології, косметики. Для технічних потреб заготовляють жіночі суцвіття - "шишки", які називають ще "хмельовим борошном". Збирають шишки до запліднення хмелю в середині серпня, коли вони набувають зеленувато-жовтого забарвлення. Зривають їх разом з плодоніжками і сушать у тіні. Висушену сировину пакують у паперові мішки і зберігають у сухих прохолодних приміщеннях.