та швидкостей для групового вибуху в залежності від умов підривання: глибини залягання, кількості зарядів, відстані між ними, наявності або відсутності умови КУП. Результуючі параметри СВХ для різних точок масиву розраховуються за схемою описаною в підрозділі 5.4.
На даному етапі вхідними параметрами є кількість зарядів, відстань між ними, відстань до вільної поверхні, час уповільнення вибуху. Передбачена можливість однакового часу уповільнення для всіх зарядів або введення часу уповільнення окремо для кожного заряду. Також задається момент часу для якого розраховуються поля напружень та швидкостей і розміри сітки (м), що покриває область для якої проводиться розрахунок. Вікно вводу даних для задачі про вибух групи циліндричних зарядів у ґрунтовому масиві зображене на рис. 7.3. На рис. 7.4 приведено вікно виведення результатів для цієї ж задачі. Результати розрахунку виводяться окремим вікном з чотирма вкладками – по дві для іксових та ігрикових проекцій напружень та швидкостей. Також виводяться максимальні значення всіх розрахованих величин у верхній частині вікна. Поля величин автоматично зображуються у вигляді різнокольорових областей обмежених ізолініями, їх колір та кількість можна задати в головному вікні, у вкладці меню "Конфігурація". Передбачена можливість зміни кількості областей та значень ізоліній, що їх обмежують, у правій частині вікна виводу результатів другої задачі.
На основі проведених розрахунків, на відстані віддалення об'єкту від епіцентру вибуху визначають максимальне значення швидкості (горизонтальної проекції), що досягається в даній точці масиву за час проходження і затухання хвилі.
Рис. 7.3. Вікно введення даних задачі про вибух групи циліндричних зарядів у ґрунтовому масиві.
Результати розрахунків параметрів сейсмовибухової хвилі під час вибуху групи шшндрічних зарядів за умови миттєвого чи короткоуповільненого підривання.
Рис. 7.4. Вікно результатів задачі про вибух групи циліндричних зарядів у ґрунтовому масиві.
Це значення використовується в наступній третій задачі про взаємодію СВХ з прямокутною основою поверхневого об'єкту, для того, щоб описати падаючу сейсмічну хвилю у вигляді формули (5.22).
Розрахунок амплітудно-частотної взаємодії основи об'єкту, що охороняється та падаючої сейсмічної хвилі, що становить рішення задачі про взаємодію сейсмічної хвилі з основою об'єкту, що охороняється базується на моделі, описаній у розділі 5. Розглядається рух жорсткого однорідного тіла прямокутної форми, що знаходиться в безмежному пружному середовищі, під дією падаючої сейсмічної хвилі. Початок декартової системи координат суміщається з центром мас тіла, направляючи осі розташовані вздовж сторін прямокутника. Задача обмежується розглядом лише поступального руху тіла.
Рух жорсткого прямокутного тіла описується зміщенням центру мас.
Рух середовища описується динамічним рівнянням Ляме. Падаюча сейсмічна хвиля задається згаданим чином. Частотні характеристики розраховуються на основі нормативної методики (ДСТУ 4704:2009 Проведення промислових вибухів. Норми сейсмічної безпеки).
Для чисельного вирішення отриманого звичайного диференційного рівняння зі змінними коефіцієнтами, що описує поступальний рух тіла застосовується метод Рунге-Кутта 4-го порядку точності.
Таким чином, вхідними параметрами на даному етапі розрахунку є: лінійні розміри об'єкту, інерційні характеристики у вигляді маси одиничної товщини, характеристики Грунтового середовища, а саме швидкості повздовжніх та поперечних хвиль, кут падіння хвилі по відношенню до об'єкта, відстань об'єкта до місця вибуху та інші параметри, що вводились на радніших етапах розрахунку.
Результатами розрахунку є графічні залежності зміщення та швидкості коливань основи об'єкту, що охороняється від часу. На результуючих графіках визначаються максимальні амплітуди швидкостей коливання основи об'єкту і порівнюються з приведеними в вікні програми допустимим нормативними значеннями швидкостей коливань ґрунту в основі об'єктів, що охороняються.
Вікна введення даних та виводу результатів задачі про взаємодію сейсмічної хвилі з основою об'єкту, що охороняється, зображене на рис. 7.5.
У залежності від величини допустимої швидкості коливань визначеної нормативами для даного об'єкту, що охороняється, на основі отриманих результатів можна дати рекомендації про збільшення або зменшення масштабу вибуху і повторити розрахунок сейсмічної стійкості об'єкту для нових параметрів вибухових робіт. При цьому можна варіювати параметрами заряду, типом ВР, умовами підривання. Це вимагає перерахунку лише задачі про вибух групи циліндричних зарядів та задачі про сейсмічну взаємодію хвилі з основою об'єкту.
Алгоритм розрахунку сейсмічно безпечних параметрів вибуху повторюється до тих пір, доки не будуть досягнуті оптимальні параметри ведення вибухових робіт.
Слід відмітити, що розроблена в роботі методика чисельного експерименту по встановленню сейсмічно безпечних параметрів вибухових робіт поблизу об'єктів, що охороняються має ряд переваг у порівнянні з натурним експериментом. По-перше, вона є менш ресурсномісткою та дешевша за вартісною.
По-друге, вона дозволяє отримати результати для різних початкових умов досить оперативно. До недоліків роботи слідує віднести необхідність підтвердження результатів теоретичними даними експериментальних досліджень.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методика прогнозування сейсмостійкості поверхневих будівель під час проведення вибухових робіт“ на сторінці 2. Приємного читання.
