Динамічна взаємодія сейсмовибухових хвиль з ґрунтовою основою та багатоповерховим будинком

Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів

Основні параметри будівель

Назва матеріалуБетонЦеглаБетонЦегла
Параметри / Кількість поверхів9955
Довжина, м32,8532,8567,3367,33
Ширина, м16,8516,8512,5012,50
Висота, м31,0031,0016,0016,00
Об'єм, м317159,1917159,191346613466
Маса, кг39,46• 10633,46• 10630,97• 10626,25• 106
Щільність, кг/м32300195023001950
Модуль пружності, Па3,0•1092,32•10103,0• 10у2,32•1010
Коефіцієнт Пуассона0,250,180,250,18

Фізико-механічні властивості ґрунтової основи наступні: для суглинку –

для глини

У результаті розрахунків було отримано параметри напружено- деформованого стану ґрунтової основи та споруд. На рис. 6.10 зображено загальну деформацію 9-ти поверхової панельної будівлі з прикладеним навантаженням 105 Па при різних напрямках падіння сейсмовибухової хвилі.

Максимальна загальна деформація 9-ти поверхової панельної будівлі з прикладеним навантаженням 105 Па: а) торцевий напрямок падіння хвилі; б) фронтальний напрямок падіння хвилі.

Рис. 6.10. Максимальна загальна деформація 9-ти поверхової панельної будівлі з прикладеним навантаженням 105 Па: а) торцевий напрямок падіння хвилі; б) фронтальний напрямок падіння хвилі.

З рисунку видно, що загальна деформація більше при фронтальному напрямку падіння хвилі на 2,01мм (1,82 рази) в порівнянні з торцевим напрямком. Це пояснюється тим, що при фронтальному напрямку площа взаємодії більша в 1,92 рази порівняно з торцевим, тим самим збільшується і відповідна сила, що прикладається до будівлі.

Аналогічні результати було отримано для навантаження Р=10бПа і Р=107Па: деформація збільшується на 2,0мм (в 1,6 раз) і 2,03мм (в 1,6 раз) відповідно при фронтальному напрямку падіння хвилі в порівнянні з торцевим.

Встановлено, якщо 9-ти поверхова будівля складається з цегли, то при навантаженні Р=105Па з фронтальним напрямком падіння хвилі деформація більше на 1,44мм (в 1,36 рази), ніж при торцевому. При розгляді загальної деформації дев'яти поверхової панельної та цегляної будівель з навантаженням Р=105Па виявлено, що деформація цегляної будівлі більше на 1,6мм (в 1,65 раз) при фронтальному напрямку і більше на 1,02мм (в 1,23 рази) при торцевому напрямку.

Далі було проведено аналогічні розрахунки максимальної загальної деформації 5-ти поверхової панельної та цегляної будівель. Встановлено, що максимальна загальна деформація панельної будівлі з навантаженням Р=105Па більше на 4,77мм (в 5,1 раз) при фронтальному напрямку падіння хвилі ніж при торцевому напрямку. Аналогічні результати отримано для навантаження Р=106Па і Р=107Па: деформація більше при фронтальному напрямку на 4,97мм (в 5,5 раз) і 5,76мм (в 4,5 раз) відповідно в порівнянні з торцевим.

У результаті розрахунків встановлено, що коли 5-ти поверхова будівля споруджена з цегли, піддається сейсмічному навантаженні 105Па з фронтальним напрямком падіння хвилі деформація збільшується на 6,3мм (3,0 рази) в порівнянні з торцевим напрямком падіння. Аналогічні результати отримані при навантаженні Р=10бПа та Р=107Па: деформація збільшується на 6,43мм (2,62 рази) і 6,8мм (в 1,99 раз) в порівнянні з торцевим напрямком.

При розрахунках деформованого стану будівель на глинистій ґрунтовій основі встановлено, що при однаковому сейсмічному навантаженні досягаються значно менші загальні деформації при будь-якому напрямку падіння хвилі. Наприклад, на рис. 6.11 наведено максимальну загальну деформацію 9-ти поверхової панельної будівлі при Р=1() Па. З рисунку видно, що при фронтальному напрямку деформація більше на 0,56мм (в 1,51 рази), ніж при торцевому.

Максимальна загальна деформація 9-ти поверхової панельної будівлі з прикладеним навантаженням 105 Па: а) торцевий напрямок падіння хвилі; б) фронтальний напрямок падіння хвилі

Рис. 6.11. Максимальна загальна деформація 9-ти поверхової панельної будівлі з прикладеним навантаженням 105 Па: а) торцевий напрямок падіння хвилі; б) фронтальний напрямок падіння хвилі

Аналогічні результати отримано для навантаження Р=106Па та Р= 107Па : загальна деформація збільшується при фронтальному напрямку падіння на 2,46мм (в 2,84 рази) і на 2,9 (в 2,14 рази) відповідно, в порівнянні з торцевим напрямком.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Динамічна взаємодія сейсмовибухових хвиль з ґрунтовою основою та багатоповерховим будинком“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Сучасний стан наукових досліджень прогнозування сейсмостійкості поверхневих об'єктів підчас вибухів

  • Розвиток наукових досліджень сейсмічного ефекту вибуху зарядів вибухових речовин у ґрунтовому масиві

  • Розвиток методик оцінки сейсмостійкості об'єктів, що охороняються

  • Дослідження взаємодії свхіцц час вибуху одного циліндричного заряду в ґрунтовому масиві

  • Алгоритм і метод розрахунку двомірних хвильових процесів у ґрунтовому масиві

  • Аналіз результатів чисельного рішення задачі про дію вибуху циліндричного заряду в ґрунтовому середовищі

  • Дослідження взаємодії свх під час вибуху одного та групи циліндричних зарядів в ґрунтову масиві при миттєвому та короткоуповільненому підриванні

  • Результати розрахунків полів напружень та швидкостей під час вибуху циліндричних зарядів при різних умовах підривання

  • Застосування забивки із криволінійною поверхнею

  • Вибух циліндричних зарядів у грунтовому массиві поблизу вільної поверхні

  • Хвильова взаємодія при вибуху двох циліндричних зарядів у грунтовому масиві поблизу вільної поверхні

  • Моделювання взаємодії сейсмовибухової хвилі з основою поверхневої споруди

  • Результата чисельного розрахунку динамічної поведінки основи споруди під дією СВХ

  • Вплив амплітудно-частотних параметрів СВХ на основу опори ЛЕП Кощеєвського гранітного кар'єру

  • Вплив частотних характеристик вибухових хвиль на сейсмостійкість поверхневих об'єктів

  • Вплив шаруватості ґрунтової основи на динаміку взаємодії СВХ з охоронним об'єктом.

  • Застосування методу скінчених елементів для моделювання взаємодії сейсмовибухових хвиль з охоронними об'єктами

  • Застосування програмного комплексу Ansys для моделювання впливу сейсмовибухових хвиль на трубопровід у ґрунтовому середовищі

  • Динамічна взаємодія сейсмовибухових хвиль з ґрунтовою основою та багатоповерховим будинком
  • Чисельне моделювання взаємодії сейсмовибухових хвиль з шаруватими грантовими основами та багатоповерховими будівлями

  • Методика прогнозування сейсмостійкості поверхневих будівель під час проведення вибухових робіт