Рис. 6.4. Розподіл деформацій по осі Z для глини.
Рис. 6.5. Розподіл деформацій по осі Z для суглинку.
Рис. 6.6. Розподіл деформацій по осі Z для ґрунтового масиву, коли верхній шар – родючий ґрунт, а нижній – суглинок.
Рис. 6.7. Розподіл деформацій по осі Z для шаруватого масиву з родючого шару ґрунту, суглинку та глини.
З аналізу рисунків можна зробити висновок, що найбільші деформації досягаються, коли трубопровід розташовано в шаруватому масиві, який складається з шарів родючого ґрунту, суглинку та глини. Найменші деформації спостерігаються у тому випадку, коли масив складається з глини. Це пояснюється фізико-механічними характеристиками різних видів грунту, а саме, їх щільністю.
Щоб краще зрозуміти характеристики зміни деформацій у грунтовому просторі розглянемо розподіл об'ємної деформації в ґрунтовому середовищі та зміну цього розподілу в залежності від характеру шаруватості ґрунтів. Результати моделювання представлені на рис. 6.8 – 6.9 для чотирьох розглянутих варіантів відповідно
Рис. 6.8. Розподіл об'ємної деформацій для глини.
Рис. 6.9. Розподіл об'ємної деформацій для суглинку.
Аналізуючи дані моделі розподілу можна прийди до висновку, що найменша об'ємна деформація досягається в глині, а найбільша в родючому шару ґрунту що знаходиться в прямо пропорційній залежності зі щільністю ґрунту, тобто чим більша щільність ти менш він стисливий.
Також було досліджено розподіл швидкості зміщення частинок ґрунту для 4 варіантів. Із аналізу чисельних розрахунків слідує, що найбільша швидкість досягається на верхньому шарі, а мінімальна на нижньому підстилаючому шарі ґрунту, що пояснюється взаємодією падаючої сейсмовибухової хвилі з зовнішньою вільною поверхнею. Для чотирьох розглянутих випадків найбільше значення швидкості зміщення спостерігається для випадку, коли однорідний ґрунтовий масив складається з глини, для суглинку ці значення на 13-15 % менші.
У шаруватих ґрунтових масивах досягаються менші швидкості зміщення частинок, причому для тришарового масиву найменше (в порівнянні з глинистим ґрунтом на 17 – 19 %). Це пояснюється тим, що в більш щільних ґрунтах швидкість розповсюдження хвиль більша, ніж в пористих ґрунтах. Крім того при переході хвилі з більш щільного ґрунту в менш щільний ґрунт відбувається зменшення її параметрів, в тому числі і швидкості зміщення частинок ґрунту. Це забезпечує сейсмостійкість при умові, якщо верхній шар ґрунту пористий, а підстилаюча поверхня більш щільна, що в реальності існує на Кощіївському гранітному кар'єрі. Тому можна зробити висновок про сейсмостійкість трубопроводу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Застосування програмного комплексу Ansys для моделювання впливу сейсмовибухових хвиль на трубопровід у ґрунтовому середовищі“ на сторінці 2. Приємного читання.
