Вплив частотних характеристик вибухових хвиль на сейсмостійкість поверхневих об'єктів

Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів

При цьому

Розглядався випадок, коли зсув фаз горизонтальних і вертикальних коливань грунту відповідає збігу по часу їх амплітудних значень на вільній поверхні. При цьому

На рис. 5.12 наведені розрахункові залежності горизонтальних і вертикальних зміщень при розгляді поверхневої (а) та глибинної (б) СВХ.

Із аналізу рисунка випливає, що при досягненні СВХ вільної поверхні відбувається зменшення її амплітуди більше ніж у 2 рази і збільшення періоду від 0,15 до 0,17 с. Цікавою особливістю є те, що на поверхні відсутній зсув фаз горизонтальних і вертикальних зміщень. Це може привести до збільшення результуючого зміщення і негативно вплинути на сейсмостійкість об'єкту, що охороняється.

Були проведені розрахунки для різних періодів СВХ (рис. 5.13). Як і слід було очікувати, збільшення амплітудно-частотного спектру СВХ приводило до збільшення горизонтальних і вертикальних зміщень на поверхні Грунту.

При дослідженні впливу глибини закладки зарядів встановлено, що сейсмічна дія вибуху на меншій глибині більша. Збільшення глибини закладки зарядів у 2 рази привело до зниження зміщення на порядок.

Розрахунки проводились для різних мас охоронного об'єкта (q змінювалось у 100 разів), однак при цьому, на відміну від впливу сейсмічних хвиль від землетрусів [163], значне збільшення маси об'єкту практично не змінює амплітудно-частотного спектру коливань. Це пояснюється тим, що у порівнянні із землетрусами вибухи генерують значно більш високочастотні хвилі, при яких інерційні властивості охоронного об'єкту не встигають проявитися.

Залежності горизонтальних (крива 1) і вертикальних (крива 2) зміщень при поширенні поверхневої (а) і глибинної (б) СВХ з періодом коливань Т= 15 Гц і масі наземної споруди q,=0,0005кгс-с2•см- 3.

Рис. 5.12. Залежності горизонтальних (крива 1) і вертикальних (крива 2) зміщень при поширенні поверхневої (а) і глибинної (б) СВХ з періодом коливань Т= 15 Гц і масі наземної споруди q,=0,0005кгс-с2•см- 3.

Спираючись на експериментальні дані, одержані в роботі [164], були визначені лінійні маси при вибуху свердловинних зарядів у залежності від періодів коливання у повздовжній хвилі в пружній зоні:

(5.38)

і маси зарядів при вибуху сферичних зарядів у залежності від періодів коливань у повздовжній хвилі:

(5.39)

де- експериментальні коефіцієнти, значення яких одержані при виконанні експериментальних досліджень;- лінійна маса свердловинного заряду, І – довжина свердловинного заряду; Q – маса сферичного заряду; h – глибина закладання заряду;- період коливань.

Горизонтальні зміщення ґрунту при вибухах на глибині h=50 м, приведеній масі наземної споруди q = 0,0005 кгс с2 •см-3 і різних періодах коливань: 1 -Т =0,11 с; 2 – Т=0,15 с.

Рис. 5.13. Горизонтальні зміщення ґрунту при вибухах на глибині h=50 м, приведеній масі наземної споруди q = 0,0005 кгс с2 •см-3 і різних періодах коливань: 1 -Т =0,11 с; 2 – Т=0,15 с.

Періоди коливань ґрунтової основи у повздовжній хвилі, одержані в результаті сейсмічних вимірів, визначалися за сейсмограмами вибухів, а експериментальні коефіцієнти наведені в таблиці 5.4.

На основі теоретично встановлених залежностей швидкостей зміщення ґрунтової основи і мас зарядів від періодів коливань при вибухах циліндричних і сферичних зарядів у різних ґрунтових умовах були побудовані номограми для визначення сейсмобезпечних параметрів проведення вибухових робіт поблизу охоронних об'єктів: маси сферичного заряду при проведення вибухових робіт для суглинків (рис. 5.14) і лінійної маси циліндричного заряду при проведенні вибухових робіт для вапняків і гранітів (рис. 5.15. а, б).

Таблиця 5.4.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив частотних характеристик вибухових хвиль на сейсмостійкість поверхневих об'єктів“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Сучасний стан наукових досліджень прогнозування сейсмостійкості поверхневих об'єктів підчас вибухів

  • Розвиток наукових досліджень сейсмічного ефекту вибуху зарядів вибухових речовин у ґрунтовому масиві

  • Розвиток методик оцінки сейсмостійкості об'єктів, що охороняються

  • Дослідження взаємодії свхіцц час вибуху одного циліндричного заряду в ґрунтовому масиві

  • Алгоритм і метод розрахунку двомірних хвильових процесів у ґрунтовому масиві

  • Аналіз результатів чисельного рішення задачі про дію вибуху циліндричного заряду в ґрунтовому середовищі

  • Дослідження взаємодії свх під час вибуху одного та групи циліндричних зарядів в ґрунтову масиві при миттєвому та короткоуповільненому підриванні

  • Результати розрахунків полів напружень та швидкостей під час вибуху циліндричних зарядів при різних умовах підривання

  • Застосування забивки із криволінійною поверхнею

  • Вибух циліндричних зарядів у грунтовому массиві поблизу вільної поверхні

  • Хвильова взаємодія при вибуху двох циліндричних зарядів у грунтовому масиві поблизу вільної поверхні

  • Моделювання взаємодії сейсмовибухової хвилі з основою поверхневої споруди

  • Результата чисельного розрахунку динамічної поведінки основи споруди під дією СВХ

  • Вплив амплітудно-частотних параметрів СВХ на основу опори ЛЕП Кощеєвського гранітного кар'єру

  • Вплив частотних характеристик вибухових хвиль на сейсмостійкість поверхневих об'єктів
  • Вплив шаруватості ґрунтової основи на динаміку взаємодії СВХ з охоронним об'єктом.

  • Застосування методу скінчених елементів для моделювання взаємодії сейсмовибухових хвиль з охоронними об'єктами

  • Застосування програмного комплексу Ansys для моделювання впливу сейсмовибухових хвиль на трубопровід у ґрунтовому середовищі

  • Динамічна взаємодія сейсмовибухових хвиль з ґрунтовою основою та багатоповерховим будинком

  • Чисельне моделювання взаємодії сейсмовибухових хвиль з шаруватими грантовими основами та багатоповерховими будівлями

  • Методика прогнозування сейсмостійкості поверхневих будівель під час проведення вибухових робіт