Застосування забивки із криволінійною поверхнею

Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів

Отже, при застосуванні забивки із криволінійною капсулою, процес викиду забивки проходить після руйнування капсули, коли ПД фільтруються через зернисту забивку. Тому час вильоту забивки із криволінійною капсулою збільшується на часруйнування останньої. Порівнявши часи руйнування гіперболічної та параболічної капсул видно, що гіперболічна капсула руйнується швидше. Це відбувається тому, що об'єм повітряного зазору при гіперболічній капсулі менший, ніж при параболічній.

На основі проведених досліджень отримано наступні результати:

• 1) розроблена математична модель, алгоритм і програма для чисельного розв'язку задачі про взаємодію хвиль у ґрунтовому масиві під час вибуху одного і групи циліндричних зарядів ВР з врахуванням хвильових процесів у ПД, детонаційних характеристик ВР, фізико-механічних характеристик грунтового масиву та умов підривання;

• 2) досліджені закономірності зміни основних хвильових параметрів (напружень, швидкостей) у залежності від часу та відносної відстані під час вибуху групи циліндричних зарядів у Грунтовому масиві за різних умов підривання (без уповільнення, з уповільненням, з врахуванням кількості зарядів та відстані між ними) ;

• 3) вперше теоретично встановлено, що в ближній зоні вибуху найменша швидкість частинок досягається під час вибуху зосередженого заряду. З розосередженням заряду у ближній зоні вибуху значення напруження та швидкості зміщення частинок uрунту збільшується в 1,48 – 1,88 разів під час вибуху двох – сімох зарядів у порівнянні з вибухом одного (рис. 3.7). Зі збільшенням відстані від джерела вибуху ці співвідношення збільшуються до 1,9 та 2,8 разів, і починаючи з відстані 500 радіусів заряду не змінюються;

• 4) встановлено, що в ближній і середній зоні дії вибуху збільшення інтервалу уповільнення призводить до зменшення результуючих імпульсів напружень і швидкостей. Однак, починаючи з відстані в 400 радіусів зарядів, різниця між результуючими імпульсами для різних інтервалів уповільнення суттєво зменшується. Сейсмічний ефект КУВ у порівнянні з вибухом розосереджених зарядів без уповільнення зменшується в 1,5...1,7 разів. Встановлено, що для кожних конкретних умов вибуху існує раціональний інтервал уповільнення всередині групи – 5-20 мс, який сприяє ефективному подрібненню гірської маси та одночасному зменшенню сейсмічного ефекту вибуху;

• 5) визначено, що зі збільшенням відстані між зарядами, сейсмічний ефект зменшується в порівнянні з вибухом одного заряду в 1,8 разів для двох зарядів з відстанню 10 радіусів зарядів між ними, в 1,48 рази для відстані 20 радіусів між зарядами та 1,15 разів для відстані 30 радіусів. Але, при подальшому збільшенні відстані спостерігається відсутність взаємодії між зарядами і виникають зони, в яких гірська маса залишається не подрібненою (рис. 3.8). Таким чином, для кожного грунтового середовища та типу ВР існують раціональні відстані між зарядами, які дозволяють подрібнити гірську породу та знизити сейсмічний ефект;

• 6) для однакових умов (відстань до джерела вибуху, інтервал уповільнення), збільшення відстані між зарядами призводить до зменшення максимальних значень імпульсів швидкості та напруження в ближній і середній зоні дії вибуху (до 200 радіусів заряду). З подальшим віддаленням від осередку вибуху значення імпульсів швидкості та напруження стають практично однаковими;

• 7) отримані аналітичні залежності для розрахунку часу руйнування криволінійної капсули, що є основою забивки. Час перебування ПД у свердловині продовжується на час руйнування такої капсули, що збільшує частку енергії вибуху, яка йде на подрібнення породи, тобто виконання корисної роботи. Використання забивки з криволінійною капсулою дозволяє збільшити об'єм подрібнення породи, тобто зменшити кількість свердловин і загальні затрати на вибухові роботи.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прогнозування сейсмостійкості споруд під час вибухів циліндричних зарядів» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Застосування забивки із криволінійною поверхнею“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Сучасний стан наукових досліджень прогнозування сейсмостійкості поверхневих об'єктів підчас вибухів

  • Розвиток наукових досліджень сейсмічного ефекту вибуху зарядів вибухових речовин у ґрунтовому масиві

  • Розвиток методик оцінки сейсмостійкості об'єктів, що охороняються

  • Дослідження взаємодії свхіцц час вибуху одного циліндричного заряду в ґрунтовому масиві

  • Алгоритм і метод розрахунку двомірних хвильових процесів у ґрунтовому масиві

  • Аналіз результатів чисельного рішення задачі про дію вибуху циліндричного заряду в ґрунтовому середовищі

  • Дослідження взаємодії свх під час вибуху одного та групи циліндричних зарядів в ґрунтову масиві при миттєвому та короткоуповільненому підриванні

  • Результати розрахунків полів напружень та швидкостей під час вибуху циліндричних зарядів при різних умовах підривання

  • Застосування забивки із криволінійною поверхнею
  • Вибух циліндричних зарядів у грунтовому массиві поблизу вільної поверхні

  • Хвильова взаємодія при вибуху двох циліндричних зарядів у грунтовому масиві поблизу вільної поверхні

  • Моделювання взаємодії сейсмовибухової хвилі з основою поверхневої споруди

  • Результата чисельного розрахунку динамічної поведінки основи споруди під дією СВХ

  • Вплив амплітудно-частотних параметрів СВХ на основу опори ЛЕП Кощеєвського гранітного кар'єру

  • Вплив частотних характеристик вибухових хвиль на сейсмостійкість поверхневих об'єктів

  • Вплив шаруватості ґрунтової основи на динаміку взаємодії СВХ з охоронним об'єктом.

  • Застосування методу скінчених елементів для моделювання взаємодії сейсмовибухових хвиль з охоронними об'єктами

  • Застосування програмного комплексу Ansys для моделювання впливу сейсмовибухових хвиль на трубопровід у ґрунтовому середовищі

  • Динамічна взаємодія сейсмовибухових хвиль з ґрунтовою основою та багатоповерховим будинком

  • Чисельне моделювання взаємодії сейсмовибухових хвиль з шаруватими грантовими основами та багатоповерховими будівлями

  • Методика прогнозування сейсмостійкості поверхневих будівель під час проведення вибухових робіт