Аеродинамічним профілем називається аеродинамічна конструкція, виконана у вигляді витягнутого уздовж повітряного потоку перетину із закругленою передньою і гострою задньою кромками і з симетричною або асиметричною кривизною. У вітроенергетиці, як правило, використовуються профілі з асиметричною кривизною. Аеродинамічні профілі розроблялися у всьому світі різними організаціями і фірмами в період бурхливого розвитку авіації (напр. ЦАП – Центральний аерогідродинамічний інститут імені М. Є. Жуковського; NACA – Національний авіаційний консультативний комітет США та ін.). Організації та автори називали розроблені профілю іменами своїх організацій або прізвищами авторів (ЦАГІ, NACA, CLARK), тому на сьогоднішній день не існує стандартних або міжнародних позначень розроблених авіаційних профілів.
Як приклад на рис 3.4 представлено перетин і основні геометричні параметри одного із серії профілів NACA з умовним позначенням NACA 4415, який використовується при виготовленні лопатей вітрогенераторних установок [35].
Рисунок 3.3 – Перетин і основні геометричні параметри профілю NACA 4415
До основних геометричних параметрів профілю належать:
• хорда b – відрізок прямої, що з'єднує дві найбільш віддалені одна від одної точки профілю. Хорда є також довжиною профілю.
• середня лінія (скелет) профілю.
• максимальна товщина профілю – стах.
• положення максимальної товщини уздовж хорди – хс.
• максимальна угнутість профілю – fmax•
• положення максимальної угнутості – xj.
У позначенні профілю NACA 4415 перша цифра позначає максимальну угнутість профілю ; друга цифра позначає положення точки максимальної угнутості профілю від передньої кромки профілю в десятих частках від хорди
; третя і четверта цифри позначає товщину профілю у відсотках від довжини хорди
При побудові геометрії профілю використовують прямокутну систему координат з початком в передній точці хорди. Вісь ОХ направляють по хорді від передньої точки до задньої, а вісь OY – вгору. Довжина хорди береться за /, а верхня і нижня лінії профілю задаються за відносними координатами, узятим з таблиці або отриманих за допомогою формул. Контур профілю можна також побудувати, задаючи середню лінію і розподіл товщини профілю уздовж лінії хорди.
Принцип роботи аеродинамічного профілю і виникнення підйомної сили заснований на використанні закону Бернулі.
(3.7)
Набігаючий під кутом а до хорди профілю повітряний потік розділяється площиною на дві частини: верхню і нижню. Внаслідок опуклості площині, верхня частина потоку проходить більший шлях, ніж нижня. Згідно закону Бернулі про нерозривність потоку, швидкість потоку повітря над верхньою кромкою площині при цьому буде більше, ніж під нижньою кромкою. З цього випливає, що тиск на верхній стороні профілю нижче, ніж на нижній і за рахунок різниці тисків утворюється повна аеродинамічна сила F, спрямована в бік зниженого тиску. Ця сила розкладається на підйомну силу , яка спрямована перпендикулярно вектору швидкості набігаючого потоку і силу опору повітряному потоку
, спрямовану вздовж потоку.
(3.8)
(3.9)
де: – питома щільність повітря, кг/м3; А – відповідно площа омиваємого потоку (колеса), м ;
– швидкість набігаючого потоку повітря (швидкість вітру), м/с,
та
– безрозмірні коефіцієнти підйомної сили і сили опору повітряному потоку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи вітроенергетики» автора Ливняк Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Перетворення енергії вітру за допомогою аеродинамічного профілю“ на сторінці 1. Приємного читання.
