На рис. 3.5 наведена схема перетворення енергії вітру в механічну енергію за допомогою аеродинамічного профілю.
Рисунок 3.4 – Взаємодія аеродинамічного профілю з повітряним потоком
Сила тяжіння також діє на площину, однак вона врівноважується несучою конструкцією ВГУ і не приймає участь у створенні крутного моменту. Коефіцієнти
та
, що входять у вирази (3.8) та (3.9) залежать від типу і геометрії аеродинамічного профілю, а також від кута набігання повітряного потоку а.
Для визначення цих коефіцієнтів всі профілі випробують (продувають) в аеродинамічних трубах при різних кутах нахилу хорди а і швидкостях набігаючого повітряного потоку. Результати вимірювань табульовані (або представлені у вигляді графіків) і їх можна знайти у відповідній літературі або в комп'ютерних базах даних [17, 29]
На рис. 3.5 наведена залежність коефіцієнтів та
від кута набігання потоку і поляра Лілієнталя, або просто поляра профілю NACA 4415 в діапазоні кутів набігання від -15 до +15 градусів.
Рисунок 3.5 – Залежність коефіцієнтів Су та Сх від кута набігання потоку (а) та поляра (б) профілю КАСА 4415
З рисунку 3.5, а видно, що коефіцієнт підйомної сили су є знакозмінним і до кута +5° характеризується зростаючою лінійною залежністю, а коефіцієнт опору мінімальний. При кутах набігання більш +10° лінійна залежність коефіцієнта су порушується, відбувається різке підвищення коефіцієнта опору сх і зрив потоку. Це режим використовується у ВГУ для обмеження потужності шляхом примусового повороту лопатей.
При виборі оптимальних кутів набігання потоку найбільш зручніше використовувати не самі значення коефіцієнтів су та сх, а так звані поляри профілю (рис. 3.5, б). Поляра – це графічна залежність коефіцієнта підйомної сили від коефіцієнта лобового опору при різних кутах набігання потоку. З геометричної точки зору будь-яка крива в полярних координатах дає залежність довжини відрізка між початком координат і будь-якою точкою на кривій від кута нахилу цього відрізка до горизонтальної осі. У даному випадку довжина відрізка пропорційна повної аеродинамічної силі F, що діє на профіль, а тангенс кута нахилу до горизонтальної осі у дорівнює відношенню підйомної сили до лобового опору або, за прийнятою в авіації термінології, аеродинамічному якості К.
Якщо з точки початку координат провести дотичну до поляри, то в місці їх. перетину (точка А на рис. 3.5, б) отримаємо максимальні відношення підйомної сили до лобового опору, що, в свою чергу, буде відповідати оптимальному куті набігання повітряного потоку а. Для профілю NACA 4415 цей кут складає величину, яка дорівнює 6...6,5° (рис. 3.5, б).
Перетворення енергії вітру горизонтально- осьовими вітродвигунами
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи вітроенергетики» автора Ливняк Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Перетворення енергії вітру за допомогою аеродинамічного профілю“ на сторінці 2. Приємного читання.
