Капітальні вкладення

Основи вітроенергетики

Значною перевагою ВЕС над тепловими та атомними станціями є те, що капітальні витрати практично не "змертвляються", оскільки вітроустановка починає виробляти електроенергію практично через 1 – З тижні після її доставки на місце установки.

Конкретні дані про співвідношення вартості власне вітроустановки (заводська вартість) і супутніх витрат для прикладу показані в табл. 9.1.

Таблиця 9.1

Структура вартості будівництва вітроустановки потужністю 2 МВт (середньостатистичні дані) по Європі

КомпонентиСередня вартість, f/кВтВ % від загальної вартостіВ % від вартості вітроустановки
Вартість турбіни, включаючи транспортування92875,6100,00
Фундамент806,58.62
Електроапарати181,31.94
Підключення до мережі1098,911,75
Системи керування40,30,43
Консультації131.21,62
Земля483,95,17
Фінансове забезпечення151,21,62
Дорога110,91,19
Разом1228100132,33

З таблиці видно, що збільшення вартості проекту склало більш 32% від вартості ВЕУ. Слід обмовитися, що в наведеній таблиці не вказані транспорті витрати, які для внутрішніх поставок можуть бути включені у вартість устаткування. Не вказані також і вартість проектних робіт, які іноді частково входять в відповідні розділи наведеної таблиці. У всякому разі, таблиця дає хорошу орієнтування для попередньої оціночної вартості обладнання ВЕС.

Узагальнюючі дані по компонентам затрат на основі даних за 2001-2002 роки з будівництва ВЕС середньої потужності (850 кВт – 1 МВт) в передових з вітроенергетики станах Європи (Німеччина, Іспанія, Данія, і Великобританія) наведені в таблиці 9.2.

Таблиця 9.2

Структура витрат на спорудження вітроустановки середньої потужності (850 кВт... 1,5 МВт) на основі даних країн Європи

Компоненти витратЧастка від загальної вартості^Частка в інших витратах, %
Вітротурбіна (заводська ціна)74-82-
Фундамент1-620-25
Електричне обладнання1-910-15
Підключення до мережі2-935-45
Консалтинг1-35-10
Земля1-35-10
Фінансові витрати1-55-10
Спорудження дороги1-55-10

Джерело: Renewable Energy World, July-August, 2004. vol 7, num. 4. p 126-137

Показано, що вартість власне вітроустановки становить порядку 74-82% від загальної вартості будівництва. А серед "інших витрат”, тобто затрат по спорудженню ВЕС основними є витрати на спорудження фундаменту і на підключення до мережі.

Слід зазначити, що при збільшенні одиничної потужності ВЕУ питома вартість встановленої потужності ВЕС як правило зменшується. В теж час питомі капітальні вкладення, навіть для ВЕУ однієї потужності мають досить великий діапазон змін – до 30 і більше відсотків, а середні питомі капітальні вкладення, наприклад для країн Євросоюзу, знаходяться в діапазоні від 700 до 1000 євро/кВт.

Собівартість виробництва електроенергії

Собівартість 1 кВт•год електроенергії традиційно розраховується виходячи з дисконтування та розподілу капітальних, експлуатаційних і амортизаційних витрат протягом терміну експлуатації вітрової турбіни і перерахунку отриманих затрат по відношенню до річного обсягу виробленої електроенергії. Собівартість кіловат-години виробленої електроенергії, відповідно, обчислюється як середня собівартість за весь термін служби турбіни, що зазвичай становить 20 років. Насправді реальна собівартість кіловат-години виявляється нижче на початку терміну експлуатації турбіни, завдяки меншим експлуатаційним та амортизаційним видаткам і збільшується з терміном служби установки.

Основним показником, що визначає собівартість є річне виробництво електроенергії. Однак саме по собі це не дає уявлення про ефективність вироблення електроенергії. Для будь-якого виду електростанцій ефективність їх роботи оцінюється показником, який називається коефіцієнтом використання встановленої потужності (), що представляє собою відношення фактичної річного виробітку генеруючого пристрою до максимально можливого. Іншими словами цей коефіцієнт можна подати так:

(9.1)

де А – дійсне вироблення електроенергії за даний період часу; В – енергія, яка може бути вироблена, якщо генератор буде працювати з 100% потужністю весь даний період часу.

Найбільша кількість сучасних ВЕУ, підключених до енергосистеми, працюють з коефіцієнтом використання встановленої потужності від 0,15 до 0,30. Електростанції на традиційних (невідновлюваних) джерелах енергії працюють з коефіцієнтом від 0,4 до 0,8. В Україні, в середньому, коефіцієнт використання встановленої потужності вітроелектростанцій складає 0,2...0,25.

Коефіцієнт використання встановленої потужності будь-якого генеруючого джерела залежить:

• від того, як часто потрібно його зупиняти, усувати несправності або проводити ремонтні та регламентні роботи і скільки на це потрібно часу;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи вітроенергетики» автора Ливняк Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Капітальні вкладення“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • РОЗВИТОК ВІТРОЕНЕРГЕТИКИ

  • Розвиток вітроенергетики у світі

  • Вітроенергетика в Україні

  • ФІЗИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГІЇ ВІТРУ

  • Вітер, як носій (джерело) енергії

  • Перетворення енергії вітру на вітроколесі

  • Способи передачі вітрової потужності споживачу

  • Призначення і класифікація вітроенергетичних установок

  • ОСНОВИ ТЕОРІЇ ВІТРОЕЛЕКТРИЧНИХ УСТАНОВОК

  • Перетворення енергії вітру за допомогою аеродинамічного профілю

  • Перетворення енергії вітру горизонтально- осьовими вітродвигунами

  • Перетворення енергії вітру вертикально-осьовими вітродвигунами

  • Швидкохідність

  • Характеристики вітродвигунів вітроенергетичної установки

  • Ефективність використання вітроколесом енергії вітру

  • Потужність та енергія, що виробляється вітроустановкою

  • КОНСТРУКЦІЯ ВІТРОУСТАНОВОК

  • Схеми і конструктивні елементи ВЕУ з горизонтальною віссю обертання

  • Вітроенергетичні установки середньої і великої потужності

  • Вітроенергетичні установки малої потужності

  • Схеми і конструктивні елементи ВЕУ з вертикальною віссю обертання

  • Полівітродвигунні установки

  • Опори вітроенергетичних установок

  • ГЕНЕРУВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ У ВІТРОЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ

  • Синхронні генератори

  • Синхронні генератори з постійними магнітами

  • Асинхронні генератори

  • Генератори постійного струму

  • УПРАВЛІННЯ І РЕГУЛЮВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ВІТРОЕЛЕКТРИЧНИХ УСТАНОВОК

  • Способи регулювання потужності горизонтально- осьової вітроенергетичної установки

  • Регулювання параметрів вертикально-осьового вітродвигуна

  • Узгодження потужностей вітродвигуна і генератора при змінній частоті обертання ВЕУ

  • РЕЖИМИ РОБОТИ ТА СХЕМИ З'ЄДНАНЬ ВІТРОЕЛЕКТРИЧНИХ УСТАНОВОК

  • Робота вітроелектричних установок на автономне навантаження

  • Робота вітроелектричних установок на енергосистему

  • Основні схеми включення ВЕУ

  • Схеми електричних з'єднань вітроелектростанцій

  • ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВІТРОЕНЕРГЕТИКИ

  • Негативні фактори впливу ВЕС на середовище проживання людини та їх оцінка

  • Екологічні переваги вітроенергетики

  • Завдання екологічної оцінки впливу ВЕС на навколишнє середовище

  • ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ВІТРОЕНЕРГЕТИКИ

  • Капітальні вкладення
  • Попередня оцінка терміну окупності ВЕС