Потужність та енергія, що виробляється вітроустановкою

Основи вітроенергетики

Потужність вітроустановки визначається вираженням

(3.62)

Оскільки площа, що обметається вітроколесом площа має форму круга, то

Враховуючи, що енергія від вітроколеса передається через редуктор, необхідно врахувати ККД редуктора (), та ККД генератора, або точніше ККД перетворення елекіричної енергії (), тоді, виражаючи потужність ВЕУ в кіловатах, рівняння (3.41) запишеться у вигляді

(3.63)

Знаючи залежність від швидкості вітру, можна побудувати характеристику потужності вітру в залежності від швидкості, або зняти її під час тривалих натурних випробувань, або шляхом продувки моделі в аеродинамічній трубі. У всякому разі, будь-яка фірма в рекламних матеріалах дає характеристику потужності (в зарубіжній літературі вона має назву "крива потужності”).

Для того, щоб визначити енергію, що виробляється вітроустановкою необхідно знати розподіл швидкості вітру по діапазонах і характеристику потужності вітроустановки. Існують два способи визначення енергії:

• а) за допомогою стандартної функції розподілу швидкості вітру – зазвичай в якості такої функції використовуються або двох параметрична функція Вейбулла, або її спрощення у вигляді однопараметричної функції розподілу Релея;

• б) другий спосіб грунтується на визначенні функції розподілу швидкості вітру за діапазонами на базі реальних вимірів швидкості вітру. При цьому в прийнятих діапазонах швидкість вітру і, отже, потужність приймається постійною. Сутність процесу поясняється на рис. 3.17 та 3.18.

Повторюваність швидкостей вітру t1 (а) та розподіл річної питомої енергії вітру Wпит (6); v1 – швидкість вітру яка найбільш часто спостерігається; v2 – середня швидкість вітру; v3 – швидкість, що забезпечує найбільший внесок у річне вироблення енергії

Рисунок 3.17 – Повторюваність швидкостей вітру t1 (а) та розподіл річної питомої енергії вітру Wпит (6); v1 – швидкість вітру яка найбільш часто спостерігається; v2 – середня швидкість вітру; v3 – швидкість, що забезпечує найбільший внесок у річне вироблення енергії

Так якщо мається повторюваність швидкості вітру, то кожному значенню швидкості та повторюваності відповідає питоме значення енергії, яке визначається за формулою:

(3.59)

де – число годин у році.

Таким чином будується крива питомої значення вітру. Як бачимо крива має максимум, при швидкості , яка не співпадає з середньою швидкістю.

Теоретичне розподіл питомої потужності вітру (1), питомої потужності на валу вітроколеса (2) і фактичний розподіл потужності ВЕУ (3, 4)

Рисунок 3.18 – Теоретичне розподіл питомої потужності вітру (1), питомої потужності на валу вітроколеса (2) і фактичний розподіл потужності ВЕУ (3, 4)

На рис. 3.18 пояснюється, як від енергії вітру відбувається перехід до дійсного вироблення на ВЕУ. Перехід від кривої 1 потужності (енергія вітру) до кривої 2 (потужність вітроколеса) визначається коефіцієнтом використання енергії вітру (3.42). Перехід до фактичному розподілу питомої потужності відбувається при обмеженні потужності в зоні великих вітрів (пряма 4 і ), відключення вітроустановки в зоні вітрів, що перевищують максимальний робочий значення швидкості (), і зупинка ВЕУ в зоні малих вітрів (). Час – це час роботи вітроустановки в діапазоні швидкостей від стартової до номінальної.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Основи вітроенергетики» автора Ливняк Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Потужність та енергія, що виробляється вітроустановкою“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • РОЗВИТОК ВІТРОЕНЕРГЕТИКИ

  • Розвиток вітроенергетики у світі

  • Вітроенергетика в Україні

  • ФІЗИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ЕНЕРГІЇ ВІТРУ

  • Вітер, як носій (джерело) енергії

  • Перетворення енергії вітру на вітроколесі

  • Способи передачі вітрової потужності споживачу

  • Призначення і класифікація вітроенергетичних установок

  • ОСНОВИ ТЕОРІЇ ВІТРОЕЛЕКТРИЧНИХ УСТАНОВОК

  • Перетворення енергії вітру за допомогою аеродинамічного профілю

  • Перетворення енергії вітру горизонтально- осьовими вітродвигунами

  • Перетворення енергії вітру вертикально-осьовими вітродвигунами

  • Швидкохідність

  • Характеристики вітродвигунів вітроенергетичної установки

  • Ефективність використання вітроколесом енергії вітру

  • Потужність та енергія, що виробляється вітроустановкою
  • КОНСТРУКЦІЯ ВІТРОУСТАНОВОК

  • Схеми і конструктивні елементи ВЕУ з горизонтальною віссю обертання

  • Вітроенергетичні установки середньої і великої потужності

  • Вітроенергетичні установки малої потужності

  • Схеми і конструктивні елементи ВЕУ з вертикальною віссю обертання

  • Полівітродвигунні установки

  • Опори вітроенергетичних установок

  • ГЕНЕРУВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ У ВІТРОЕЛЕКТРОУСТАНОВКАХ

  • Синхронні генератори

  • Синхронні генератори з постійними магнітами

  • Асинхронні генератори

  • Генератори постійного струму

  • УПРАВЛІННЯ І РЕГУЛЮВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ВІТРОЕЛЕКТРИЧНИХ УСТАНОВОК

  • Способи регулювання потужності горизонтально- осьової вітроенергетичної установки

  • Регулювання параметрів вертикально-осьового вітродвигуна

  • Узгодження потужностей вітродвигуна і генератора при змінній частоті обертання ВЕУ

  • РЕЖИМИ РОБОТИ ТА СХЕМИ З'ЄДНАНЬ ВІТРОЕЛЕКТРИЧНИХ УСТАНОВОК

  • Робота вітроелектричних установок на автономне навантаження

  • Робота вітроелектричних установок на енергосистему

  • Основні схеми включення ВЕУ

  • Схеми електричних з'єднань вітроелектростанцій

  • ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ВІТРОЕНЕРГЕТИКИ

  • Негативні фактори впливу ВЕС на середовище проживання людини та їх оцінка

  • Екологічні переваги вітроенергетики

  • Завдання екологічної оцінки впливу ВЕС на навколишнє середовище

  • ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ВІТРОЕНЕРГЕТИКИ

  • Капітальні вкладення

  • Попередня оцінка терміну окупності ВЕС